Широкий розголос у Росії отримала провокація, влаштована місцевою газетою «КоммерсантЪ» з приводу поставок українського препарату мезатон (використовується для наркозу при травмах, пораненнях, кровотечах). Сьогодні видання повідомило, що харківський завод ще торік припинив поставку до Росії цього анестетику через бажання підняти ціну і відсутність дозволу на це від російського Мінздраву. Тому нині його запаси на складах майже вичерпані.

 

Публікація була відповідним чином розтиражована. Наприклад, «окремльоване» РБК подало це як загрозу життю росіян в стилі «ми всє умрьом»:

А додаткові акценти зацікавлені сторони можуть знайти всередині самої статті. Там українського виробника названо так: «Опытный завод при Харьковском государственном научном центре лекарственных средств».

Ми виділили слово у назві, яке підсвідомо і приводить російських читачів до ворога – державний український завод хоче заробити більше грошей на хворих росіянах, тому ставить їх на межу смерті замість того, щоб конструктивно вирішувати питання у визначеному порядку.

Так, але не так.

Держава Україна не має відношення до цієї історії.

Росіян ставлять у позу самі росіяни.

Колись давним-давно у Державної компанії «Укрмедпром» і справді було дочірнє підприємство «Дослідний завод Державного наукового центру лікарських засобів» (ДЗ ДНЦЛЗ).

Однак воно ще десять років тому було продано через біржу і потім закріплено судами у приватних руках.

Так виробничі потужності перейшли у розпорядження ТОВ ДЗ «ГНЦЛС». Абревіатуру у назві можна розшифрувати як «Государственный научный центр лекарственных средств», тобто як російський переклад назви українського держпідприємства. І саме ця приватна фірма надалі вже і фігурувала як експортер мезатону до Росії.

Так ось. Ота показна російськість у назві ТОВки – це фактично символ нового власника. Власником ТОВ ДЗ «ГНЦЛС» є ТОВ «Фармацевтична Група «Здоров’я», яке через віргінський офшор належить Леоніду Огороднікову.

Нехай вас не бентежить польська прописка цього громадянина, вказана у ЄДРПОУ. І те що Огороднікова називали «європейським інвестором» у парадних прес-релізах:

«Європйеський інвестор» Леонід Огородніков (зліва) радо приймав на своєму заводі у Харкові голову Держлікслужби Михайла Пасічника

У самій Росії Огороднікова називають «російський продюсер», бо він є власником великої кінокомпанії «Каро» (ексклюзивний представник в Росії фільмів Warner Brothers и NewLineCinema).

Також Огородніков веде бізнес з найближчим оточенням Путіна. «Ростех» Сергія Чемезова (жив поряд з Путіним у Дрездені) торік дозволив кінопродюсеру стати інвестором у «Національному екологічному операторі», а це відкрило шлях до створення загальноросійської приватної монополії до утилізації сміття.

Отже повторимо.

Харківський завод по виробництву мезатону належить російському бізнесмену. І якщо російський бізнесмен вирішив не платити хабар російському Мінздраву аби той підняв внутрішньоросійську ціну на мезатон і задля цього у мізки російський читачів вкинута провокація про «государственный» центр з Харкова – Україна тут не при справах. Нам самим цікаво як держава втратила на користь росіян такого виробника.