Недавня спроба підкупу керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здивувала і рангом фігурантів, і сумою хабара у $300 тисяч. Але, як свідчать українські реалії, великі хабарі для прокурорів не рідкість. А от реагують служителі закону на них по-різному. І поки одні чесно здають корупціонерів, інші самі вимагають винагороди.
Нижче пропонується 5 історій про найбільші хабарі співробітникам прокуратури за останні 3 роки. Дані взято із реєстру судових рішень, повідомлень правоохоронних органів, публікацій ЗМІ та інших відритих джерел інформації.
Коли прокурор ГПУ вимагає $ 200 тисяч, а це шахрайство
До недавнього випадку з Назаром Холодницьким на титул найбільшого хабара прокурору могла претендувати саме ця історія. Але слідчі Генпрокуратури із цим не зовсім згоді. Адже вони кваліфікують те, що сталося, не як хабарництво, а як шахрайство.
У 2016 році прокурор Департаменту нагляду ГПУ Ігор Чорний був старшим прокурором у справі про привласнення і розтрату майна «Укргазвидобування». ГПУ через суд добилась арешту 8 млн кубометрів газу. Цей газ видобула фірма «Фаворит Систем» за договором про спільну діяльність із держкомпанією «Укргазвидобування» і ТОВ «Кувейт Енерджі Юкрейн».
Згідно з даними судового реєстру, прокурор Чорний порадив директору компанії «Фаворит Систем» поспілкуватися з приводу зняття арешту з газу із його знайомим адвокатом Віктором Мельниченком. Останній, за версією слідства, зіграв роль посередника і озвучив бізнесмену вимогу в сумі $ 200 тисяч, з яких $150 тисяч мав отримати прокурор, а $50 тисяч – адвокат.
Для маскування неправомірної вигоди було підписано договір про надання юридичних послуг.
У подальшому гроші передали двома траншами: $ 10 тисяч у травні 2016 і $ 190 тисяч у серпні. При отриманні останньої суми вимагачів затримали.
Від початку дії прокурора і його спільника кваліфікували не як хабар, а як шахрайство в особливо великих розмірах або організованою групою. В матеріалах справи зазначається, що прокурор не збирався насправді знімати арешт із майна. Але і з таким звинуваченням прокурору і його спільнику загрожує від 5 до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Для порівняння за ч.3 ст.368 їм би загрожувало 8-12 років тюрми з конфіскацією, а також позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років.
У 2017 році розслідування було завершено і справу передано до суду.
Забуті «діамантові» прокурори також вимагали $200 тис.
Хабар у 200 тисяч доларів у 2015 році, за версією слідства, хотіли отримати екс-заступник начальник головного слідчого управління ГПУ Володимир Шапакін і екс-заступник прокурора Київської області Олександр Корнієць. Прокурорів прозвали «діамантовими», оскільки в Корнійця вдома знайшли 102 діаманти.
Гроші начебто вимагали у підприємців, які займались намивом піску під Києвом. Прокурорський посередник Валерій Гібаленко встиг отримати $150 тис.
За ч.4 ст.368 ККУ, екс-прокурорам та їх спільнику загрожує 8-12 років позбавлення волі. Вирок у цій справі досі не винесено. Обвинувачені весь цей час перебувають на свободі, оскільки внесли застави.
Зазначимо, що колишній заступник генпрокурора Віталій Касько неодноразово заявляв про тиск на слідство з боку керівника ГПУ Віктора Шокіна. Раніше при обшуку вдома у Корнійця слідчі виявили особисті документи Шокіна. А тому Корнійця стали зараховувати до найближчого оточення екс-генпрокурора.
Слухання справи в суді розгорнулося уже в каденцію нового керівника ГПУ Юрія Луценка. Справа розглядається вже другий рік. Обвинувачення в суді представляють прокурори ГПУ.
На жаль, від початку 2017 засідання відбувалися настільки рідко і малопродуктивно, що публіка геть втратила до справи інтерес. І навіть, коли засідання вдавалося провести, то допитувались свідки – співробітники прокуратури – які не змогли нічого повідомити про злочин. Підкреслимо, що це були свідки обвинувачення, а не захисту.
У найближчому засіданні прокурори пообіцяли допитати Валентина Рака, який був посередником з боку підприємців і безпосередньо передавав кошти.
Військовий прокурор здав хабародавця, який приніс йому $75 тис.
Наступна історія цілком протилежна. Тут прокурор сам здав хабарника.
Почалося все в грудні 2016, коли військова прокураратура арештувала корабель, на якому було 3 тисячі тонн соди з Кримського содового заводу Фірташа. Судно «Sky Moon» під прапором Танзанії везло товар із окупованого Криму до Молдови з порушеннями правил в’їзду і митного контролю.
Громадянин Молдови, власник компанії NTA Invest Group s.r.o., якій належала партія соди, запропонував військовому прокурору Сергію Яровому $ 75 тис. за зняття арешту. Прокурор Яровий написав рапорт у ГПУ і через три дні хабародавця затримали на гарячому у клубі «Шутерс».
У липні цього року Спеціалізована антикорупційна прокуратура передала справу про хабар до суду. За передачу неправомірної вигоди (ч.3 ст. 369) чоловікові загрожує 4-8 років в’язниці із конфіскацією.
Як повідомила військова прокуратура, сам корабель і соду, вартість якої оцінили у 18,5 млн грн, конфісковано в дохід держави.
«Це найбільша товарна партія за історію українських правоохоронних органів, яка конфіскована судом за порушення митних правил. Вперше в історії України суд прийняв рішення і про конфіскацію морського судна», - зазначили у прокуратурі.
Слідчий прокуратури Київської області вимагав $ 50 тис. у шахрая з Банкової
Незабаром перед судом в ролі обвинувачених постануть слідчий прокуратури Київської області Олександр Павленко і адвокат Олексій Боженок.
За матеріалами справи, у 2016 році слідчий і адвокат вимагали і отримали $ 50 тисяч за перекваліфікацію підозри такому собі Миколі Ільніцькому. Останній хотів видурити $ 30 тис. у судді Голосіївського суду. Чоловік обіцяв за ці гроші позитивну рекомендацію Вищої кваліфкомісії суддів у конкурсі на зайняття посади судді місцевого суду, а також що Верховна Рада проголосує за його призначення суддею безстроково. Пікантності ситуації надає те, що гроші передавалися на вулиці Банковій. Чоловіка затримали на місці, оскільки суддя попередньо звернувся у правоохоронні органи.
Ільніцькому висунули підозру за ч.4 ст.190 ККУ – шахрайство в особливо великих розмірах або організованою групою. Такий злочин карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.
Далі, за версією слідства, ініціативу проявив сам слідчий Павленко. Він запропонував вимагачеві з Банкової змінити підозру на ст.369-2 ККУ – зловживання впливом. З такою кваліфікацією він міг отримати максимум 8 років тюрми. Павленко начебто пообіцяв Ільніцькому, що обвинувачення змінять, коли справу передадуть до суду, і прокурор укладе з ним угоду про визнання винуватості. Але підозрюваний не став ризикувати і звернувся до НАБУ.
Як ідеться у матеріалах справи, для передачі коштів слідчий заслучив посередника – Олексія Боженка. Однак слідство допускає, що це був не єдиний його спільник. Для успішної реалізації задуманого слідчому щонайменше був потрібен лояльний прокурор. Тому у фабулі справи сказано, що Павленко діяв за попередньою змовою з групою осіб, із невстановленими слідством службовими особами прокуратури Київської області. Як повідомив прокурор із Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, ці інші особи досі встановлюються і розслідування щодо них виділено в окреме провадження.
Справу слідчого і адвоката передано в суд, але з травня цього року суд все ще не може приступити до розгляду по суті. Якщо вину буде доведено, засудженим загрожує штраф або тюремне ув’язнення на строк від 2 до 5 років.
$25 тис, щоб закрити справу
В листопаді 2016 року був засуджений херсонський прокурор Денис Прохоренко.
За матеріалами справи, у квітні 2016 Прохоренко зустрівся з чоловіком, якого вважав довіреною особою двох підозрюваних у справах про шахрайство і зберігання наркотиків. Прокурор розповів, що за винагороду допоміг би закрити ці провадження. У розмові Прохоренко похвалився дружніми стосунками з першим заступником прокурора Херсонської області Сергієм Циганком, який зможе ухвалити відповідні рішення. Спочатку прокурор оцінив свої послуги у $30 тис., але пізніше згодився на меншу суму.
Однак прокурор, схоже, помилився щодо свого співрозмовника, бо той, усвідомивши незаконність вимог, розповів про них потерпілому у справі про шахрайство, яку пропонувалось закрити. Саме останній звернувся із заявою в Національне антикорупційне бюро.
У травні 2016 року обидва провадженя було закрито, а Прохоренко отримав через посередника гроші, підготовлені детективами НАБУ.
Прохоренку пред’явили підозру у зловживанні впливом (ч.2 ст.369-2 ККУ) із можливим покаранням у вигляді штрафу або 2-5 років тюрми. Восени 2016 він уклав угоду про визнання винуватості з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У підсумку його оштрафували на 25,5 тис. грн, конфіскували 35,5 тис. грн і заборонили працювати в правоохоронних органах на 3 роки.
Нещодавно аналогічна сума у $25 тис. прозвучала при затриманні прокурора в Дніпрі. Гроші знайшли в машині підозрюваного. Прокурор начебто вимагав їх в обмін на те, що залишить особу в статусі свідка і не буде притягувати до кримінальної відповідальності. Чоловік не побоявся звернутися в правоохоронні органи. Зараз розслідування цієї справи триває.
