Напередодні сесійного тижня президент Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної ради пакет із трьох законопроектів, мета яких – виконання Україною критеріїв запровадження безвізового режиму з ЄС.

Гарант закликав депутатів поставитися до його законопроектів «відповідально», проголосувавши за них у першому читанні та в цілому.

«Від коефіцієнта корисної дії, який продемонструють депутати, повною мірою залежить, чи отримають громадяни України можливість відвідувати країни Євросоюзу без віз вже в 2016 році», - сказав Порошенко.

Та пленарне засідання показало, що коефіцієнт корисної дії нардепів – коли йдеться про реальну загрозу їхнім статкам – дорівнює нулю.

А у найактивніших противників арешту і конфіскації злочинно набутих активів КПД взагалі падає на дно та починає копати – перетворюючись на «коефіцієнт шкідливої дії».

Щоправда, не всі три президентських документи були насправді «безвізовими». І тут не може бути сумнівів – посол ЄС в Україні Ян Томбінський поширив спеціальну заяву з цього приводу.

«Проекти законів про виявлення, розшук та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (№4056), та про арешт майна та інститут спеціальної конфіскації (№4054) відповідають стандартам ЄС», - зауважив Томбінський.

Водночас посол ЄС обурився тим, що в третьому проекті (№4055) президент запропонував встановити одноосібний контроль генпрокурора над призначенням керівника антикорупційної прокуратури.

...Доля безвізового режиму з ЄС вчора змогла подолати лише перше читання – всі закони відправили на повторне друге, яким має передувати розгляд текстів у комітетах. І це – після публічного натяку Томбінського, що вносити правки до текстів небажано.

Тут варто сказати, що посол каже не про абстрактні речі – »як прийнято на Заході, у цивілізованих країнах». Йдеться про конкретику – директиви ЄС, які імплементовані на рівні національного законодавства всіх країн-членів Євросоюзу.

Ми підібрали найяскравіші виступи депутатів, які вчора з трибуни парламенту змагалися з послом ЄС щодо того, хто краще знає європейські стандарти.

Арешт і спеціальна конфіскація (№4054)

Андрій Кожем’якін (БЮТ), голова правоохоронного комітету, в якому розглядається проект закону №4054.

Саме того комітету, де в листопаді минулого року нардепи переписали проект закону так, щоб арештувати та конфісковувати вкрадене було взагалі неможливо.

Цього разі Кожем'якін знову спробував переконати депутатів, що законопроект, розроблений за вимогами ЄС, є неякісним. Він також запевнив зал, що європейські експерти не висувають вимогу про зміну цього закону – мовляв, Томбінський зробив заяву лише щодо іншого законопроекту.

«Я не розумію оцих натякань на те, що хтось там десь постійно розказує, міжнародні експерти. Я тільки бачу зараз коментарі Томбінського про те, що закон «Про прокуратуру» (тобто інший закон. - Ред.), який вніс президент, його дуже насторожує.

...Але все рівно, вибачте, просувається та необхідність змін, яка дасть комусь десь у когось забрати те, що він забажає. Отак я би прокоментував».

Що було насправді:

Йдеться навіть не про коментарі, а про чітку заяву Яна Томбінського:

«...Проекти законів про виявлення, розшук та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (4056), та про арешт майна та інститут спеціальної конфіскації (4054) відповідають стандартам ЄС. Я однак стурбований змінами, що їх пропонують внести до закону «Про прокуратуру» (4055), які загрожують незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури через надання забагато дискреційної влади генеральному прокурору».

Сергій Власенко (БЮТ)

найближчий соратник Юлії Тимошенко, автор феєричної правки до переліку підстав для арешту майна, яка, фактично, змушує правоохоронців віддавати хабарникам отримані ними невеликі хабарі.

«...у будь-кого із вас без суду і слідства можна забрати майно, передати в ту агенцію, яку ми голосували попередній раз, агенція його продасть, собі залишить 10 відсотків, а вам віддадуть через 10 років копійки по якійсь невідомій оцінці».

Як насправді:

Проектом закону №4054 пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, до тексту статті 96-1, у такій редакції:

«Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння…»

Цим же проектом пропонується викласти ст. 170 Кримінально-процесуального кодексу наступним чином:

«Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку».

Олена Сотник (Самопоміч),

ключовий юрист фракції, палкий противник запропонованої урядом і підтриманої президентом та міжнародними партнерами процедури арешту та конфіскації.

«ці закони запроваджують для простих людей повну незахищеність, повний деспотизм і повний беспредел, вибачте, з боку правоохоронних органів.

У мене тут директива 42-а, до якої ми мали привести у відповідність даний законопроект… Так от, в цій директиві не зазначено тих всіх складів злочинів, а фактично ви майже всі злочини включаєте під спецконфіскацію».

Як насправді:

Директива ЄС 2014/42/EU щодо арешту та конфіскації знарядь та доходів від злочинів у статті 3 посилається на низку інших директив та регуляцій ЄС, якими визначено широкий склад злочинів, до яких може бути застосовані арешт та спецконфіскація.

В цьому переліку також є посилання на Директиву про протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, де наведено перелік злочинів, що підпадають під неї. І цей перелік також врахований в проекті закону.

 

«Пане Петренко, якщо у вас немає перекладу цієї директиви, я вам подарую… Ви маєте належним чином виконувати ті вимоги, які ставить до нас Європейський Союз».

Коментар голови Представництва ЄС в Україні Яна Томбінського від 17 лютого з приводу законів, за які напередодні голосувала Верховна рада:

«Я вітаю ухвалення у першому читанні законів про удосконалення засад діяльності Національної агенції України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (4056), та про удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації (4054). Обидва закони відповідають стандартам ЄС, і я чекаю, коли вони будуть проголосовані у другому читанні у нинішній редакції».

«От у мене тут звіт відповідно до безвізового режиму, і тут чітко зазначено, що ці зміни ми маємо внести в першому кварталі 2016 року. Це означає, що до кінця березня у нас є на це час. І не треба перетворювати парламент у лайно, вибачте, будь ласка».

Процедури ЄС забирають час. У п'ятницю Єврокомісія має надати Раді ЄС подання щодо скасування візового режиму. Туди може увійти лише Грузія (яка вже виконала всі вимоги ЄС), а може – разом з Україною.

І якщо Україна має бажання, щоби нам скасували візи в ЄС вже в другому кварталі 2016 року, то виконати вимоги ми маємо вже зараз.

Та, схоже, депутати такого бажання не мають.

 

Сергій Мельничук, екс-комбат «Айдару», політична тушка (перейшов до фракції «Воля народу»), якого Генеральна прокуратура України обвинувачує у вчиненні ним у складі озброєної банди розбійних нападів, викраденні людей, заволодінні транспортним засобом і застосуванні насильства до працівників правоохоронних органів.

Юрій Левченко, Свобода (мажоритарник)

Мельничук:

«...корупціонери, які засіли в кабінетах, хочуть зробити з нашої країни поліцейську державу. Ці закони треба ще раз вичитати, деякі взагалі, як цей, конкретно цей, взагалі не потрібно голосувати, він сирий».

Як насправді:

Читаємо уважно частину 4 статті 173 чинного Кримінально-процесуального кодексу України:

 

«У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб».

Левченко:

«Якщо якийсь бізнес буде мати хоч якийсь опосередкований зв'язок з якоюсь фірмою, яка буде мати хоч якісь елементи, ознаки фіктивності, одразу це дає підстави податковій повністю її знищити, конфіскувати все майно і поставити, повністю знищити цей малий і середній бізнес».

 

Антон Яценко (депутатська група «Партія «Відродження»), екс-регіонал, батько «Тендерної палати», якого ЗМІ звинувачували у авторстві масштабної корупційної схеми, через яку бюджет держави щорічно втрачав мільярди гривень.

«це рейдерська корупційна схема», «...це дасть можливість будь-якому слідчому, навіть районній міліції, заарештувати завод будь-який великий…»

Як насправді:

Пан Яценко ніби не знає (або робить вигляд, що не знає) відмінності між «слідчим» (тобто співробітником правоохоронних органів) та «слідчим суддею», тобто суддею з особливими повноваженнями, який має право виносити рішення.

 

Проектом закону №4054 пропонується внести наступні зміни до статті 170 Кримінально-процесуального кодексу України:

 

«Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку».

Отже, для прийняття проекту закону в цілому коаліції не вистачило сім голосів.

Причому позитивний результат могла забезпечити кожна фракція

у «Батьківщині» не проголосували повним складом 19 депутатів, «Самопоміч» не дала голосів третини фракції – 9 депутатів, БПП не дав 16 голосів, а «Народний фронт» – 10.

Проект закону про Нацагенцію з повернення активів (№4056)

Сергій Власенко (Батьківщина)

«...агенція хоче заробляти 10 відсотків з того... що вони контролюють.

Вони що, знайшли клад? Вони що, кладошукачі якісь?...»

Як насправді:

Ця заява є просто неправдивою. Цитуємо статтю 24 «Надходження від управління активами» проекту закону:

 

«Надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів до України, перераховуються до спеціального фонду Державного бюджету України…»

Зазначимо, що в Спецфонд також потраплятимуть кошти, повернені з-за кордону. Гарантія, що ці кошті не будуть повторно вкрадені – одна з вимог міжнародних партнерів.

 

Антон Яценко – знову бере слово «батько Тендерної палати»

«під егідою євроінтеграції нам насовують абсолютно закони, які нічим, як кажуть, не мають ніякого відношення до цього процесу. От зараз якраз вийшла новина, що Європейський Союз дуже «обеспокоєн» тим, які закони внесли».

«...в це закладається дуже великий ризик рейдерського захоплення майна. І перш за все це стосується крупних підприємств, які і так постійно спостерігають рейдерські атаки».

Як насправді:

Щодо першої тези шановного пана Яценка лишається знову послатися на заяву посла Яна Томбінського, який стверджує, що «проект закону про арешт майна та інститут спеціальної конфіскації (4054) відповідає стандартам ЄС».

Щодо другої, процитуємо статтю 19 проекту закону про Агенцію:

 

«Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, в тому числі як захід забезпечення позову – лише щодо позову, пред’явленого в інтересах держави...

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора».

Висновок із цього – простий, але сумний.

На жаль, правові норми (а часом і позиція Євросоюзу) не надто цікавили депутатів,

які «чомусь» вирішили, що їм пропонують неєвропейські норми, і на цій підставі заблокували ухвалення необхідних законів.

Для ухвалення цього проекту в цілому коаліції не вистачило 24 голоси: «Батьківщина» знов не проголосувала повним складом – 19 депутатів, «Самопоміч» не додала половини голосів з присутніх депутатів (12 депутатів), БПП не дав 20 голосів, «Народний фронт» – 19