Статьи

Очільник Нацкомісії Дмитро Вовк і його наступниця Оксана Кривенко саботували видачу НАБУ даних формули «Роттердам+».

Виявляється, листи НАБУ дивним чином паралізують впевненість членів Нацкомісії з електроенергії і комунальних послуг. Особливо це видно на прикладі «Роттердам+». Бо коли «зрадофіли» починають писати про цю схему століття, то «нацкомісари» звинувачують їх у невігластві, пропонуючи, попідставляти цифри у формулу «Роттердаму». А от коли з таким же проханням до них звертаються детективи НАБУ, то представники «незалежного регулятора» чомусь ціпеніють і пропонують іти до суду.

Детективи НАБУ не питали нічого складного.  У запиті до НКРЕКП йшлося про алгоритм  розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії, джерела даних і дати, які використовували для цих розрахунків. Тобто банальні цифри, з якими Комісія увесь час працює і з якими пропонує ознайомитись «зрадофілам».

Аж раптом НКРЕКП (ще за керівництва Дмитра Вовка) втратило велемовність і детективам відмовила. Причина: НАБУ розслідує провадження щодо «Роттердам+», а тому і дамо інформацію лише за ухвалою суду про доступ до документів. Людською мовою це звучить так: «Он у тих стосах документів знайдіть собі цифри, а самі ми свій підпис ніде ставити не будемо. Про всяк випадок».

Отримавши відмову, НАБУ, найімовірніше, не здивувалось. Тим паче, що подібні прецеденти вже були. За подібні відмови  на запити НАБУ вже не одного чиновника притягнули до адмінвідповідальності. Серед них, приміром, в.о. Голови Державної служби експортного контролю України, в.о. Директора Департаменту з питань реєстрації КМДА, заступник Голови правління Пенсійного фонду України, начальник відділу адміністрування ресурсних та рентних платежів Державної фіскальної служби України, начальник управління капітального будівництва Тернопільської ОДА.

Але тут втрапила коса на камінь. За регуляторів вступились суди. Бо НКРЕКП і «Роттердам+» – це не управління Тернопільської ОДА. Це – схема вищих сил у державі. У цьому детективи змогли переконатись на власному досвіді.

14 травня детектив НАБУ склав щодо Вовка протокол про адміністративне правопорушення по ст. 185-13 КУпАП («Невиконання законних вимог посадових осіб НАБУ»), що передбачає накладення штрафу від 4250 до 6800 грн. Цей протокол одразу був переданий до Солом’янського райсуду, де потрапив на суддю Олену Курову.

Між тим у травні президент Петро Порошенко звільнив Вовка з посади голови НКРЕКП. Новим очільником Нацкомісії була обрана Оксана Кривенко.

Зважаючи на нове керівництво регулятора, НАБУ надіслало до НКРЕКП новий запит щодо розрахунку формули «Роттердам+». Однак Кривенко теж відмовилася надавати ці дані. У НАБУ склали протокол про адмінпорушення і на неї. Протокол теж направили до суду, де він потрапив до судді Оксани Криворот.

У жодному із двох судових процесів жоден керівник Комісії не постраждав.

З першим судом зіграли в «строки давності». В останні дні перед кінцевим терміном винесення рішення адвокати НКРЕКП заявили відвід судді Куровій через «навмисне затягування розгляду справи суддею» (!).

Відвід розглядала суддя Криворот і відвід не задовольнила. Однак розглядала вона його рівно стільки часу, щоб вийшли всі терміни. У результаті суддя Курова закрила справу стосовно Вовка через сплив 3-місячного строку притягнення його до відповідальності. При цьому журналіст «Наших грошей» особисто чув від судді, що вона визнала наявність у діях Вовка складу адмінправопорушення. Але ухвала досі не оприлюднена у судовому реєстрі, тому не будемо гарантувати, що суддя запротоколює саме це у кінцевому варіанті.

Справу щодо Кривенко суддя Криворот закрила вже зовсім просто. Бо «голова НКРЕКП реалізувала надане їй нормами Конституції України та закону України «Про НАБУ» право відмовити у наданні таких відомостей» (цитата).

Суддя вказала, що у НАБУ дійсно по закону є право витребовувати від інших державних органів інформацію. При цьому вона дійшла висновку, що відповідь голови Комісії, що ніяких цифр вона надавати не буде – це і є  відповідь по суті запиту.

Прикметно, що подібні прецеденти у  НАБУ вже були. І, зрозуміло, що стосувались вони теж «достойних людей».  Із судового реєстру відомо ще про два такі випадки: голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка і його заступника Євгена Аблова, які відмовилися надати НАБУ інформацію про спеціалізацію суддів (судових колегій).

Що стосується голів НКРЕКП – то їхню «достойність» і переоцінити важко.

Нагадаємо, НАБУ порушило кримінальні провадження стосовно зловживань службовим становищем посадових осіб НКРЕКП при прийнятті регуляторних рішень на користь енергетичних підприємств холдингу «ДТЕК» Ріната Ахметова. Також в іншому кримінальному провадженні детективи НАБУ розслідують скупку компаніями групи «ICU» («Investment Capital Ukraine») єврооблігацій холдингу «ДТЕК».

За керування Дмитра Вовка НКРЕКП навесні 2016 року ввела формулу «Роттердам+доставка морем+перевалка у порту», за якою почала розраховуватися ціна вугілля в ціні електроенергії.

Після введення в дію «роттердамської» формули єврооблігації  ДТЕК подорожчали на 40%. Коли вони були дешевими їх скупкою займалась компанія «ICU». Співвласником «ICU» був раніше звільнений міністр енергетики Володимир Демчишин. У «ICU», і у «Рошені» раніше працював Дмитро Вовк.

Хронологія по запиту НАБУ, у наданні інформації по якому відмовив Дмитро Вовк

* Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення (ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Хронологія по запиту НАБУ, у наданні інформації по якому відмовила Оксана Кривенко