19 січня 2009 року у Москві керівники «Нафтогазу» і «Газпрому» за підсумками переговорів Юлії Тимошенко та Володимира Путіна підписали два контракти, які мали визначити стосунки між компаніями на 10 років.
Перший стосувався постачання газу, другий — транзиту.
За угодою ціна для України визначалася за формулою, відповідно до якої вартість газу у певні моменти досягала 485 доларів за тисячу кубів, що змушувало українську владу приймати невигідні, а часом і антидержавні рішення для отримання знижок.
Приклад — підписання у 2010 році так званих «харківських угод», які дозволили Чорноморському флоту на 25 років залишитися в Криму в обмін на знижку у 100 доларів. До чого це призвело, мабуть, нагадувати не треба.
Після анексії Криму та початку війни на Донбасі російське керівництво для досягнення політичних цілей вирішило включити свій улюблений та перевірений формат тиску на Україну — газовий шантаж.
У Кремлі заявили, що відтепер всі знижки скасовуються і газ для України коштуватиме 485 доларів. Діючий на той час контракт це дозволяв.
Це змусило «Нафтогаз» у 2014 році звернутися до Стокгольмского арбітражу з вимогою переглянути окремі пункти газових контрактів. Російська сторона у відповідь висунула свої вимоги.
Після оголошених претензій арбітраж назвали найбільшим в історії комерційним арбітражем: взаємні вимоги сторін сягнулили 125 мільярдів доларів.
За цей час міжнародний трибунал виніс уже два рішення — в травні 2017 і грудні 2017. А декілька годин тому арбітри поставили крапку у цій довготривалій суперечці.
ЕП підбиває підсумки спору між двома енергетичними гігантами та з урахуванням останнього рішення і попередніх пояснює, хто кому і скільки винен.
Газовий контракт. Що дали «Нафтогазу» попередні рішення Стокгольму
22 грудня минулого року арбітраж ухвалив остаточне рішення щодо першого контракту — на постачання газу. У цій справі «Нафтогаз» був у позиції сторони, що захищається.
Основне завдання, яке стояло перед українською компанією – не віддати кошти «Газпрому». З ним НАК успішно впорався. «У разі програшу перед Україною була пряма загроза дефолту», — красномовно пояснив важливість перемоги президент Порошенко.
Грудневе рішення торкнулося трьох ключових питань.
По-перше, арбітри повністю скасували вимоги Газпрому щодо умови «бери або плати», за якою Україна була змушена платити навіть за той російський газ, який не відбирала. За цим пунктом «Газпром» вимагав 56 млрд доларів.
По-друге, арбітраж задовольнив вимогу українського держхолдингу про перегляд ціни в контракті з урахуванням ринкових умов.
Йдеться про вимогу «Нафтогазу» прив'язувати ціну в контракті не до кошика нафтопродуктів (за високої ціни на нафту це призводило до різкого зростання вартості газу «Газпрому» для України), а до цін європейського газового хабу (газового торгового майданчику, — ЕП).
Завдяки перегляду контрактної ціни Нафтогаз зекономив 1,8 млрд доларів на газі, придбаному у 2014-2015 роках.
По-третє, було задоволено вимогу НАКу про скасування заборони на реекспорт російського газу. Якщо простими словами, то «Нафтогаз» отримав змогу купувати блакитне паливо у «Газпрому» та продавати іншим компаніям.
Тепер НАК може вбудуватися в газовий ринок Європи і за рахунок реекспорту розвивати торговельні операції з російським газом, який до цього приносив передусім проблеми.
Ще одне важливе рішення арбітрів — Нафтогаз не повинен платити за газ, який, нібито, постачався на тимчасово окуповані території Луганської та Донецької областей.
Загальний позитивний ефект від першого рішення арбітражу український держхолдинг оцінив у понад 75 млрд доларів.
Транзитний контракт. Останній вирок
У «транзитній справі», про перемогу в якій стало відомо пізно ввечері середи, Нафтогаз вже займав атакувальну позицію.
Український держхолдинг розраховував отримати від 6,5 до 16 млрд доларів, зустрічна вимога російської компанії – 5 млн доларів за транзитний газ, який начебто несанкціоновано «осів» в Україні. Останню арбітри відхилили.
Що стосується вимог НАКу, компанія домоглася компенсації в сумі 4,63 млрд доларів за недопоставку «Газпромом» погоджених обсягів газу для транзиту.
Але всю суму українська компанія не отримає. Річ у тім, що у Нафтогазу є непогашена заборгованість перед Газпромом за газ, який Україна отримала у 2014 році.
«Ця заборгованість є більшою, ніж сума компенсації, яку Газпром повинен повернути Україні зважаючи на перегляд ціни, якої НАК домігся завдяки грудневому рішенню арбітражу», - пояснили у Нафтогазі, не назвавши при цьому конкретної цифри.
Повідомляється, що за результатами двох арбітражних проваджень «Газпром» повинен оплатити 2,56 млрд доларів на користь «Нафтогазу». Саме на цю суму може розраховувати НАК.
Таким чином виходить, що заборгованість української компанії за газ, поставлений в 2014 році, становить приблизно 2 млрд доларів.
Втім деякі вимоги НАКу трибунал не підтримав. Зокрема, щодо перегляду тарифу на транзит. У Нафтогазі це пояснюють тим, що заявка на перегляд, подана у 2009 році, не відповідала процесуальним вимогам.
Трибунал також не задовільнив вимогу Нафтогазу переглянути транзитний контракт відповідно до європейського та українського енергетичного й конкурентного законодавства, зауваживши, що впровадження регуляторної реформи в Україні є справою внутрішньою і не входить до компетенції суду в цій справі.
«Тепер треба переглянути транзитний контракт з урахуванням арбітражного рішення та вимог європейського й українського законодавства. Нафтогаз планує найближчим часом запропонувати Газпрому розпочати переговори щодо цього питання», — підкреслив Коболєв.
Варто відзначити, що російська сторона поки жодним чином не прокоментувала рішення арбітражу.
Раша, гудбай?
2 роки і 94 дні — рівно стільки Україна не закуповує блакитне паливо у «Газпрому». Чи довго це триватиме?
Ні, вже цього року Україна відновить закупівлю газу у російського монополіста, хоче вона цього чи ні.
Річ у тім, що у грудні арбітраж повністю відхилив вимоги «Газпрому» на 56 млрд доларів за пунктом «бери або плати», проте, сам пункт в контракті залишився і не був скасований.
Тож тепер Нафтогаз до закінчення дії контракту, термін якого спливає в кінці 2019 року, зобов'язаний викуповувати у «Газпрому» від 4 до 5 млрд кубів газу щорічно.
«Зобов’язання чітке — мінімум 4 млрд кубів на рік ми повинні відібрати. Якщо ми захочемо, «Газпром» зобов'язаний нам поставити ще 1 млрд кубометрів на рік», — пояснюють у Нафтогазі.
Компанії встигли провести уже кілька раундів переговорів. За попередніми оцінками закупівлі можуть розпочатися вже у березні.
«Ціна, яку зараз зобов'язаний встановити «Газпром», є дуже привабливою. Цим економічним бенефітом треба користуватися», - повідомляв керівник Нафтогазу Андрій Коболєв.
Очікується, що російський газ буде дешевшим за той, який Україна імпортує з Європи. До того ж, враховуючи той факт, що у грудні суд скасував заборону на реекспорт, НАК може перепродати вказані обсяги іноземним компаніям за більш привабливою ціною.
