Ще п'ять років тому уряд прийняв постанову N1001, якою зобов'язав всі органи виконавчої влади створити департаменти внутрішнього аудиту на західний манер. Новий підрозділ наділили суттєвими повноваженнями із запобігання корупції та контролю над використанням державних ресурсів.
Розглянемо на прикладі Міністерства оборони.
Згадана постанова передбачає два етапи контролю, навіть не самим внутрішнім аудитом. Перший – плани перевірок в Міноборони повинні бути узгоджені незалежною стороною – Держаудитслужбою (колишнє КРУ).
Другий – остаточні плани перевірок інших департаментів затверджується міністром. Важливо розуміти: міністр має право також ініціювати позапланову перевірку підлеглих через повідомлення про корупцію в медіа чи звернення від громадян і депутатів.
Самі аудитори можуть проводити бесіди з колегами з інших департаментів, аби отримати сигнал про корупцію в сусідніх кабінетах. Щоправда, є одне вагоме «але». Фактично вся діяльність аудиторів затверджується, керується і контролюється головою відомства. У нашому випадку міністром.
Таким чином, повна відповідальність за корупцію чи марнотратство бюджетних коштів лежить безпосередньо на міністрі.
Так само внутрішній аудит організований в інших міністерствах, службах та адміністраціях. Відтак, за будь-які корупційні зловживання, часто системні, політичну відповідальність мають нести конкретні очільники. Чому ж такий продуманий механізм не працює?
Розглянемо на прикладі «фортець Яценюка», про які писали ЕП уже раніше писала.
У березні 2015 року уряд Арсенія Яценюка виділив 850 млн грн з державного бюджету на будівництво оборонних споруд. Кошти були розподілені між 20 областями, що значно ускладнило контроль за грошима. Також фортифікаційні споруди на Донбасі дозволили зводити без тендерів, що сприяло високому рівню корупційних ризиків.
Вже на початку 2016 року реєстр судових рішень поповнився кількома кримінальними справами, пов'язаних із зведенням фортець.
Запорізька обласна держадміністрація уклала угоду про будівництво інженерних споруд на Донеччині вартістю понад 50 млн грн. Чиновники перерахували компанії 16,5 млн грн авансу за неіснуючі роботи.
Чернівецька ОДА зобов'язалася збудувати сім фортифікацій на третій лінії оборони під Артемівськом Донецької області. У липні 2015 року управлінням капітального будівництва Чернівецької облдержадміністрації був укладений договір на суму близько 17 млн грн. Згодом місцева поліція запідозрила, що оплату з держбюджету було здійснено за завищеною вартістю на півмільйона гривень, і відкрила провадження.
В Івано-Франківську департамент будівництва та архітектури ОДА, за версією слідства, сплатив понад третину мільйона, знову-таки, за невиконанні роботи.
Як видно, за провалене будівництво інженерних споруд на Донбасі безпосередньо відповідали чиновники трьох адміністрацій. Та опосередковано Міноборони.
У міністерстві підтвердили, що представника їх підрозділу внутрішнього аудиту включили до міжурядової комісії, яка і контролювала будівництво фортець. До цих органів влади були направлені звернення з ідентичними питаннями. А саме, чи проводилася внутрішня перевірка витрат коштів на фортифікаційні споруди? Які в цілому протягом 2015-2016 років проведені антикорупційні заходи в адміністраціях та міністерстві?
Паралельно до Держаудитслужби були надіслані звернення з вимогою провести незалежні комплексні перевірки органів, відповідальних за зведення фортець на сході.
Відповіді від семи органів влади підтвердили неприємну очевидну істину. Бюджетні кошти на оборону – легка здобич для нечесних чиновників. Внутрішній аудит як процедура є, проте його можливості міністр оборони та губернатори згаданих областей фактично не використовують.
Запорізька та Чернівецька ОДА зазначили, що перевірки використання коштів на будівництво опорних пунктів не проводились. Бо гроші витрачалися без тендерів. В Запоріжжі лишень сором'язливо згадали про заступника начальника управління капітального будівництва, який, згідно з вироком суду, причетний до марнотратства, та звільнився за власним бажанням.
Івано-Франківська область не надала жодного коментаря. Щодо практики попередження корупції , то в Запоріжжі будь-які заходи не здійснювалися протягом останніх двох років. Чернівці відзвітували про проведення 18 інформаційно-роз'яснювальних антикорупційних подій.
У Мінобороні на запити відповіли філософськи. Мовляв, діяльність усіх підрозділів містить корупційні ризики, особливо під час АТО. Втім, силовики відмовилися надавати будь-які результати, зафіксовані згаданою міжурядовою комісією. Лише зазначили, що робочі документи комісії належать Мінрегіонбуду. Мінрегіонбуд від коментарів утримався.
Стороння Держаудитслужба в Запорізькій області на звернення заявила, що проведе перевірку, якщо облдержадміністрація як об'єкт буде включена до плану перевірок. У Чернівцях та Івано-Франківську перевірки відбулися. У першому випадку критичних порушень не знайшли. У Франківську фінінспектори передали результати перевірки до прокуратури на вимогу суду.
Український платник податків вже звик до новин про грабіж армію. Однак, злочин з такою ситуацією миритися. На думку юристів Центру локального самоврядування, ситуацію можна докорінно виправити, якщо прибрати конфлікт інтересів зі згаданої на початку урядової постанови №1001.
Наприклад, департамент внутрішнього аудиту вивести з-під всеосяжної залежності від керівника органу влади, в якому створений департамент. Чи надати дозволу аудиторам самостійно ініціювати позапланові перевірки через критичні повідомлення в ЗМІ.
Тож залишається сподіватися, що вже уряд Гройсмана дослухається до порад незалежних експертів. Та розчерком пера посилить контроль за використанням грошей на оборону.
