Щоб врятувати вклади VIP-клієнтів «Дельта Банк» перевів на них кредити «Укргазвидобування», які були заставою по рефінансуванню Нацбанку. У списку банкіри, директор ICTV, кримінальний авторитет та інші.
Те, що з «Дельта Банку» Миколи Лагуна після отримання рефінансування НБУ на 10 мільярдів масово виводять гроші – волають уже не перший місяць. Однак Нацбанк і правоохоронні органи або реагують занадто мляво, або не реагують взагалі. Відтак спритники спокійно роблять свою роботу.
Історія, яку ми хочемо розповісти, лише маленька верхівка айсбергу. Але ця історія цікава та ілюстративна завдяки своїй простоті, а також відвертості бенефіціарів.
Отож у вересні 2013 р. «Дельта Банк» позичив держкомпанії «Укргазвидобування» 150 млн грн. Заставою по кредиту стали виробничі запаси УГВ.
Ще на початку 2014-го банк Лагуна почав просити рефінанс у Нацбанку часів Соркіна. І збільшив свої апетити після втечі Януковича, випросивши у НБУ Степана Кубіва близько 6 мільярдів гривень. Ще два згодом додала Валерія Гонтарєва (всього за 2014 рік «Дельта банк» отримав 10,17 млрд грн. від Нацбанку).
Однак державні мільярди банку не допомогли.
30 жовтня 2014 р. НБУ відніс «Дельта Банк» до категорії проблемних, в яких запроваджується особливий контроль режиму за діяльністю.
Але цей особливий контроль не завадив укласти «Дельта банку» договори поруки по кредиту «Укргазвидобування» з вісьмома фізособами. Згідно з цими угодами, фізособи зобов’язалися, що у випадку, коли УГВ не погасить кредит, то вони самі заплатять ці гроші «Дельта Банку». А далі будуть стягувати кошти з УГВ. Отакі-от патріоти вітчизняного газодобування.
І ось час «Х» настав. «Укрзагвидобування» за кредит не розрахувалося, і в лютому 2015 р. «Дельта Банк» списав кошти з рахунків позичальників, а взамін передав їм право вимоги боргу з УГВ.
Що в результаті сталося? Цілком нормальний кредит державного підприємства перейшов із розряду банківського в розряд кредиту від приватних осіб. Що це давало фізособам? Те, що, якщо би банк збанкрутував ( а це, зрештою, і сталось), то вони б отримали лише по 200 000 гривень від Фонду гарантування вкладів. Після ж проведення «фінансової операції» вкладники отримали набагато більше: кредитні розписки крупного держпідприємства на всю суму, ще й з відсотками. Але ця історія отримала ще більш детективний поворот.
З реєстру судових рішень ми дізналися, що «Дельта Банк» лишився біля розбитого корита – бо втратив і гроші поручителів, і кредит «Укргазвидобування». Ось як це сталось.
У березні 2015 р. Нацбанк завів у «Дельта Банк» тимчасову адміністрацію. Піля чогоі Фонд гарантування вкладів перевірив договори банку за останній рік і визнав їх нікчемними. Далі, як стверджує «Дельта Банк», поручителям (тобто фізособам) повернули списані кошти. Представники банку підтвердили це на суді документами. Однак самі поручителі заявили, що ніяких грошей не отримували, а «Дельта Банк» перерахував гроші на «невідомі рахунки», до яких вони відношення не мають.
Тобто 150 млн грн. просто десь загубились і невідомо чи шукають їх. Натомість відомо те, що в судах справи з кредитом «Укргазвидобування» вирішуються не на користь «Дельта Банку», а на користь поручителів.
21 грудня Київський апеляційний господарський суд вирішив, що «Дельта Банк» не має права стягувати заборгованість «Укргазвидобування» на суму 214,11 млн грн. (до 150 млн грн. тіла кредиту вже додано відсотки і штрафні санкції). Зокрема суд вказав на те, що договори поруки не відповідають жодному з критеріїв правочину, встановлених ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». А Фонд гарантування вкладів не має права визнавати договори нікчемними на підставі інших законодавчих норм, окрім вищезгаданої.
Зрештою, 30 грудня Окружний адмінсуд м.Києва скасував рішення Фонду гарантування вкладів про визнання нікчемними договорів поруки. Суд вирішив, що віднесення банку до категорії проблемних не позбавляло його права укладати договори поруки по кредитах, і такі договори не потребували погодження Нацбанку.
Далі залишається назвати клієнтів, чиїми інтересами так дорожив напередодні краху «Дельта Банк». На щастя, в цій історії ми можемо назвати імена бенефіціарів, бо вони не ховаються за химерними офшорними компаніями.
Отож поручителями «Дельта банку», а тепер кредиторами «Укргазвидобування» є:
- Побережна Інна Петрівна (13,50 млн грн.) – дружина Сергія Побережного, члена правління «Укрсоцбанку»;
- Мілявський Анатолій Якович (50,50 млн грн.) – згадується як член банди «Киселя», кримінальний авторитет на прізвисько «Макс», «Фортуна», і на чиєму дні народженні начебто був присутній соратник Віталія Кличка – Артур Палатний;
- Заярнюк Ірина Андріївна (7 млн грн.) – колишня в.о. голови і замголова правління «Дельта Банку» (2014 р.);
- Богуцький Олександр Андрійович (34,00 млн грн.) – директор-президент каналу ICTV, директор телегрупи «StarLightMedia»;
- Астапова Тетяна Павлівна (сума невідома) – син Андрій Астапов заснував ТОВ «Астапов і партнери», що надає комерційні і юридичні послуги. Сьогодні компанія оформлена на «Скід Роу Пропертіз Енд Інвестментс ЛТД» з Кіпру.
- Істомінов Сергій Вікторович (46,00 млн грн.) – володіє ТОВ «Сузір’я» з братом Андрієм Істоміновим, який відомий як радник голови правління ПАТ «Чернігівгаз», що контролюють структури Дмитра Фірташа;
- Зінченко Віктор Ігорович (сума невідома) – у 2013 р. був замголови правління «Кредитпромбанку», перед ліквідацією власником банку значився Микола Лагун, якому належав «Дельта банк»;
- Шаповалов Ігор Анатолійович (40,50 млн грн.) – так звуть сина екс-замголови Національного банку Ігоря Шаповалова (2005-2010 рр.). Свого часу Шаповалова-старшого підозрювали у валютних махінаціях в НБУ та сприянню рефінансуванню певних банків за грошову винагороду.
Після цього списку проситься опублікувати перелік тих вкладників, які втратили свої депозитні гроші в «Дельта-банку», але не будемо цього робити – він вийде занадто довгим. Згадаємо лише, що у цьому році Фонд гарантування вкладів обчистить бюджет України мінімум на 16 млрд гривень, тобто кишеню кожного українця – на 400 грн. Ну, але ж треба комусь оплачувати фінансові удачі «кращих людей міста»…
