Наприкінці минулого року генеральний прокурор України Юрій Луценко виступив із гучною заявою, в якій повідомив, що планує передати справу проти Януковича до суду. Приблизно в цей же час відбулося реформування Департаменту спеціальних розслідувань, очолюваного Сергієм Горбатюком. Частина проваджень, пов’язаних з колишнім президентом відійшла до парафії військової прокуратури. За словами генпрокурора, це було зроблено для того, аби в найкоротші терміни «Велика справа Януковича» опинилася в судовому розгляді.
Проти такої ініціативи виступили адвокати родин Небесної сотні і самі потерпілі. Серед аргументів «проти» були, зокрема, незавершеність розслідування по низці епізодів, а також великий обсяг матеріалів справи, з яким ознайомитись в розумні строки було б доволі проблематично. За їх словами, в майбутньому б це могло призвести до того, що адвокати президента-утікача оскаржили б вироки в Європейському суді і цілком могли отримати позитивні для себе рішення. Не підтримував таку ідею й очільник ДСР Горбатюк, який наголошував на недосконалому законодавстві у сфері заочного судочинства. До того ж, наголошував прокурор, такий судовий розгляд мав всі шанси затягнутися на десяток років.
Врешті, у ГПУ від такої ідеї відмовилися і, судячи з усього, вирішили повернутися до звичних проваджень за окремими епізодами. Про «Велику справу», до якої входило і створення злочинної групи, і розгін мітингів, і розстріли людей, перестали згадувати публічно. Натомість, наприкінці листопада Луценко оголосив Януковичу підозру у державній зраді. Це відбулося під час допиту колишнього гаранта у Святошинському районному суді по справі розстрілів 20 лютого.
«Як генеральний прокурор я звертаюся до Януковича Віктора Федоровича у відповідності до вимог статей 111 і 278 і глави 11 Кримінально-процесуального кодексу і повідомляю, що Ви, Янукович Віктор Федорович, підозрюєтеся у вчиненні державної зради, пособництва представникам владі Російської Федерації в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України, порушення порядку, установленого Конституцією України, та ведення агресивної війни», – сказав Луценко.
Відтоді минуло два місяці. Наприкінці січня військова прокуратура повідомила про завершення досудового розслідування у даному провадженні. А 30 січня захист Януковича отримав матеріали для ознайомлення і офіційну підозру у вчиненні злочину. Щоправда, одразу почати вивчення матеріалів вони відмовилися, мотивуючи це «кінцем робочого дня».
«Захисникам Януковича вручили повістки на 31 січня, 1-8 лютого для ознайомлення з матеріалами справи. Думаю,строки достатні. У разі затягування процесу ми подамо клопотання в Печерський суд для встановлення строків ознайомлення зі справою», - зазначив прокурор відділу Головної військової прокуратури Руслан Кравченко.
Варто зауважити, що провадження по державній зраді до «Великої справи Януковича» не належить, а події, які вона охоплює, обмежуються лише періодом подій в Криму. Тобто від 1 березня і до моменту окупації півострова. Один з основних епізодів, та й, певно, основних доказів тут – листи-звернення до Владіміра Путіна і Ради Федерацій РФ, суть яких зводилася до прохання ввести війська на територію України. Зокрема, на таке звернення під час засідання посилалася Рада Федерацій, дозволяючи очільнику Росії використати Збройні сили за межами держави 1 березня 2014-го. Впродовж двох тижнів після цього на українському півострові відбувся псевдореферендум про статус Криму, а згодом Крим окупували росіяни.
«Звертаюся до президента Росії В.В.Путіна з проханням застосувати Збройні сили Російської Федерації для відновлення законності, миру, правопорядку, стабільності й захисту населення України», – йшлося, зокрема, у вищезгаданому листі за підписом Януковича.
«У військовій прокуратурі є управління, яке займається розслідуваннями російської агресії. Серед всього – і окупацією Криму. Там фігурують і представники російської влади, і російські військові. Серед них також і Віктор Янукович. Щойно ми зібрали достатню кількість доказів щодо державної зради (Януковича – ред.) – виділили окреме провадження. А листи Януковича – єдині документи, які легалізували рішення і дії керівництва РФ, які призвели до окупації Криму», – розповів у коментарі Тижню Кравченко.
Він також запевняє, що Януковичем прокуратура не обмежилася і наразі має дозволи на спеціальне досудове розслідування по низці російських військових. А провадження щодо командувача Чорноморського флоту РФ Олександру Вітко, який, зокрема, висував свого часу ультиматум екіпажу корвету «Тернопіль», вже слухається у Дніпровському суді Києва. Що ж до інших проваджень, військова прокуратура прогнози робити не береться. Мовляв, «як зберемодостатньо доказів – одразу передамо все в суд».
Якщо ж повертатися до можливого заочного суду над Януковичем, то проблеми прокуратурі можуть створити адвокати екс-президента. Окрім того, що 30 січня вони відмовилися ознайомлюватися з матеріалами справи, вони намагаються довести, що без допиту підозрюваного, який нині перебуває в Росії, досудове розслідування завершувати не можна, а відтак – і передавати його до суду.
«Старшим слідчим Головної військової прокуратури має бути виконано постанову Головного військового прокурора Анатолія Матіоса про продовження строку досудового розслідування справи про державну зраду до 28 березня 2017 року. Це рішення було прийнято для виконання низки процесуальних дій, у тому числі допиту колишніх працівників Служби безпеки Віктора Януковича, але поки що проігноровано слідчим. Через це захист вимушений оскаржувати бездіяльність слідчого у Печерському суді міста Києва», - заявив адвокат Януковича Віталій Сердюк.
Слідство у свою чергу наполягає, що готове вислухати підозрюваного, але лише за умови його особистого візиту в Україну. Інші варіанти, запевняє Кравченко, прокуратуру не влаштовують, оскільки КПК не передбачає виїзду слідчих і прокурорів на територію інших країн для допиту підозрюваних. Повістки ж на допит Януковичу відправляли, втім він із явкою не поспішає. Натомість переконує, що в Україні існують загрози його життю та здоров’ю. Очікувано, прокуратура такі підозри спростовує. Певно, найбільшою загрозою для екс-президента є арешт на українському кордоні, що й впливає на неявку. До того ж, у прокуратурі зазначають, що Януковичу через Генпрокуратуру РФ намагалися передати підозру у скоєнні злочину, втім запит на міжнародну правову допомогу Росія не виконує. Адвокати ж Віктора Федоровича запевняють, що запит досі в процесі обробки.
Сам підозрюваний не втомлюється поширювати заяви, в яких наполягає, що готовий співпрацювати зі слідством. Але лише на території РФ, оскільки в Україні, за його словами, на нього кілька разів намагалися скоїти замахи і правоохоронні органі ці факти нібито ігнорують. Прокуратура, натомість, попереджає: у випадку, якщо Янукович не з’явиться в Україні і після вручення підозри, проситиме дозволу на старт заочного судочинства. Варіант допиту підозрюваного за допомогою відеозв’язку також не розглядається.
«Це нонсенс, коли особа, розшукувана в Україні, переховується на території держави-агресора, ухиляється від слідчих дій, даватиме показання в режимі відеоконференції. Це не передбачено жодною з норм КПК!» – запевнив Кравченко.
Він сподівається: якщо адвокати не затягуватимуть процес ознайомлення із доказовою базою, то обвинувальний акт може потрапити в залу судових засідань вже у лютому цього року. Втім, скидається на те, що у захисників плани кардинально протилежні.
«Що ж, це позиція захисту. Вважаю, що вони за допомогою своїх заяв захищаються і тягнуть час. Сторона захисту бачила доказову базу, її оцінить і проаналізує суд. Нині ж у них є можливість з нею ознайомитись», – додав військовий прокурор.
Судовий процес також обіцяє бути цікавим. У ГПУ обмовилися, що у даному провадженні проходить більше тридцяти свідків. Імен поки не називають, втім і не спростовують того, що серед них ми зможемо побачити, зокрема, і народних депутатів. Проте не варто очікувати, що на оголошенні вирокуісторія з державною зрадою завершиться. Щонайменше попереду буде спроба апеляції, а в подальшому – касації на рішення суду першої інстанції. Але є і позитивні моменти. Скажімо, після завершення суду на користь держави можна буде відчужити арештоване майно на користь України. За словами представників прокуратури, мова йде про рухоме й нерухоме майно, фінанси тощо. Крім того, по завершенні суду з’явиться черговий привід звернутися до Інтерполу з вимогою видати засудженому «червону картку», себто оголосити його в розшук. Проте коментувати такий розвиток подій військова прокуратура не береться, посилаючись на велику обережність цієї організації у політичних питаннях. Але це справи, про які поки можна говорити у майбутньому часі. Поки що ж адвокати президента мусять вивчити 25 томів справи про державну зраду. І наразі саме від їх швидкості залежить, як скоро прізвище Януковича почне фігурувати в якості обвинуваченого в суді.
