У лютому 2014 року з Межигір’я екстрено вивозили цінності: античні скульптури, стоси картин, коштовні вази. Все це швидко заносили у вантажівки та гелікоптери. Віктор Янукович поспіхом тікав з країни, залишаючи напризволяще свої корупційні маєтки, товаришів, ворогів та все, що він любив і ненавидів.
Тоді ніхто з соратників екс-президента не знав, що їх чекатиме далі. Більше того, колишні регіонали не були впевнені, що після Майдану вони взагалі зможуть нормально працювати в Україні.
Не пройшло й місяця, як на оточення Януковича посипались санкції з боку ЄС та США. Сам список екс-посадовців був складений безпосередньо в Україні за поданням тодішнього в.о. генпрокурора Олега Махніцького. І в ньому, на подив, не виявилося ні прізвищ Вадима Новинського, Сергія Льовочкіна чи Юрія Бойка, ні одіозних олігархів – Дмитра Фірташа і Рината Ахметова.
За чотири роки після Революції Гідності список майже не поповнювався. Більше того, раз по раз екс-соратникам Януковича вдається розблоковувати свої рахунки через європейські суди.
В результаті, єдиним з відомих членів Партії регіонів, який перебуває в СІЗО, виявився Олександр Єфремов.
Інші ж регіонали, перечекавши першу хвилю народного гніву, почали нарощувати м’язи та поволі розправляти плечі. Під вивіскою «Опозиційного блоку» вони потрапили до нового парламента і незважаючи на токсичну репутацію періодично користаються розладами всередині влади.
А після виходу з коаліції трьох фракцій їх «штики» стали вигідні владі під час критичних голосувань у Верховній Раді. Коли БПП та НФ не можуть знайти спільної мови – запасним аеродромом голосів стають опозиціонери з числа екс-регіоналів.
Сьогодні партія «Опозиційний блок» входить в п’ятірку найпопулярнішихполітичних сил, базовим регіоном якої є Східна Україна. Є в ОБ потенціал і на президентські вибори.
Кандидатом від екс-регіоналів може стати голова фракції «Опоблок», колишній віце-прем’єр Юрій Бойко. Після Юлії Тимошенко та Анатолія Гриценка він наразі третій у рейтингах серед ймовірних претендентів на пост глави держави.
«Українській правді» ще рік тому не раз доводилося чути про важливість Бойка на виборах президента для Адміністрації президента, якого на Банковій вважали зручним противником для Петра Порошенка.
«Навіть гасло змінювати не треба – «збережемо країну». Цілком проста кампанія – ми боремося проти проросійського кандидата», – запевняли в оточенні президента.
Втім, якщо вірити останнім соціологічним дослідженням, не факт, що Петро Олексійович взагалі вийде у другий тур. Що ніяк не заважає Бойку. Він так само зручний противник, як для Юлії Тимошенко, так і для Анатолія Гриценка.
«Українська правда» з’ясовувала, хто готує Юрія Бойка до президентських виборів, яким буде його новий образ, та чому він хоче грати «другу скрипку» в президентській гонці.
Технологи на службі
Бойко доволі закритий і непривітний політик. Він не з тих, хто любить зайвий раз спілкуватися з людьми, а тим більше з допитливими журналістами.
Найчастіше екс-регіонал з’являється на телеканалах «Інтер», 112 та близькому до оточення Порошенка «Прямому».
Кілька тижнів тому УП випадково зустріла Бойка у супроводі двох помічників, коли той прямував на вихід з будівлі Ради.
«Ви вже готуєтеся до президентських виборів?» – на ходу запитав журналіст.
«Ні-ні… Це питання поки не обговорюється», – з кам’яним виразом обличчя відповів Бойко.
Насправді він лукавив. Вже більше місяця над лідером фракції «Опоблок» плідно працює ціла команда політтехнологів, підбором яких займався колишній глава канцелярії Януковича Сергій Льовочкін.
За даними УП, Бойка ведуть одразу дві групи спеціалістів – українські технологи з «Центру політичних рішень« та американці з компанії »Сlearpath strategies«.
«Центр політичних рішень» вже працював над проектами, які пов’язують з Льовочкіним. Вони вели дві кампанії Віталія Кличка на місцевих виборах у Києві та займалися президентською кампанією Олега Ляшка 2014 року в столиці.
Раніше «регіоналами» займався американський політтехнолог Пол Манафорт, який згодом керував штабом Дональда Трампа на виборах президента США. Тепер у Манафорта великі проблеми з правосуддям – на батьківщині його звинувачують у відмиванні коштів та несплаті податків. Тому в таборі опозиціонерів з’явилися нові іноземні спеціалісти – представники компанії »Сlearpath strategies».
«Американці мають класний досвід, вони постійно пропонують інновації, але не мають розуміння українських реалій. Через це ми взяли ще наших політтехнологів, які приземляють їх і виходить дуже красиво», – хвалиться джерело в оточенні глави АП часів Януковича.
Над Бойком працюють одразу троє американських технологів – Девід Блюстоун, Джон Гарретт, та Кейт Маккартні, які регулярно прилітають до Києва.
Блюстоун спеціалізується на створенні стратегій, розробці та аналізі фокус груп. Свого часу він консультував венесуельську опозицію під час президентської кампанії в часи правління Уго Чавеса.
Гарретт працює над репутацією політиків і корпоративних клієнтів. Брендування, слогани, повідомлення для цільових аудиторій – його профіль. Свого часу працював над аналізом політики компанії Mitsubishi.
Кейт Маккартні спеціалізується на детальному вивченні виборців та аналізі громадської думки.
У роботі над Бойком американці відповідають за стратегію кампанії та роботу з електоратом. Натомість українські технологи курують імідж клієнта, розробляють меседжі та слогани – їх робота сфокусована на самому кандидатові.
«Це можна порівняти з ракетою Ілона Маска. Американці кажуть – ось вам ракета. Наші їм кажуть: «хлопці, у нас тут лише «Жигулі» їздять, давайте щось скомпонуємо». Так вони і схрещують ракети із «Жигулями», – змальовує співпрацю політтехнологів один зі співрозмовників у штабі Бойка.
Назад у минуле
Щоб краще зрозуміти, якого Бойка готують до президентських виборів, та й взагалі, що він за «фрукт» – варто зазирнути у минуле кандидата.
Виходець з гірничого містечка Горлівка, що в Донецькій області, свого часу працював директором на заводі «Зоря», який виробляв вибухові речовини для військової промисловості. Потім очолював нафотопереробне підприємство »Лисичанськнафтооргсинтез» та входив у наглядову раду «Укртранснафти».
Однак ключовою для політичного майбутнього Бойка стала робота в НАК «Нафтогаз України» в 2002 році.
Працюючи на посаді голови «Нафтогазу», він познайомився з газовим олігархом Дмитром Фірташем. Колись Юлія Тимошенко запекло звинувачувала нинішнього лідера фракції «Опоблок» у причетності до створення газової прокладки RosUkrEnergo, яку Фірташ контролював спільно з «Газпромом».
Бойко настільки зблизився з Фірташем, що в 2005 році олігарх уповноважив його бути арбітром при розлученні з колишньою дружиною.
У 2006-му друга Фірташа призначили міністром палива і енергетики в уряді Віктора Януковича.
В часи президентства лідера «регіоналів» Бойка підвищили до віце-прем’єр-міністра.
З самим екс-керманичем у нього були хороші і довірливі відносини. Щосуботи Янукович запрошував віце-прем’єра на полювання у резиденцію Сухолуччя. Там збиралися наближені олігархи, екс-президенти та топ-політики.
Широкому загалу прізвище Бойка останнім часом відоме завдяки корупційній оборудці, пов’язаній із закупівлею бурових установок. Ідеться про аферу купівлі двох бурових нафтових платформ, за які державна компанія «Чорноморнафтогаз» переплатила 400 мільйонів доларів фірмі, записаній на ризького безхатченка. В народі цю схему називають «вишками Бойка».
Минулого року нардеп Сергій Лещенко навіть опублікував подання ГПУ на зняття недоторканності, затримання і арешт Бойка.
Але в лютому 2018-го генеральний прокурор Юрій Луценко на великій прес-конференції заявив, що слідству бракує доказів причетності лідера фракції «Опозиційний блок» до корупційної схеми.
«У нас немає доказів, що пан Бойко був обізнаний щодо злочинної схеми і немає показів про те, що він отримав кошти злочинним шляхом», – запевняв Луценко.
Тож замість перспективи розглядати тюремні ґрати, Бойку нічого не заважатиме брати участь у президентській гонці 2019 року.
мініКучма та його команда
Хоч лідер фракції «Опозиційний блок» показово уникає запитань про підготовку до президентських виборів, це ніяк не заважає йому брати участь у виборчих нарадах.
Крім політтехнологів і ймовірного кандидата в президенти на ці наради приходить Льовочкін та ще один депутат з «Опозиційного блоку» Сергій Ларін. Джерела в ОБ прогнозують, що Льовочкін очолить виборчий штаб Бойка, а Ларін буде його заступником.
На нарадах вже презентували соціологічні дослідження, результати аналізів фокус-груп, обговорювали меседжі кампанії, образ кандидата тощо.
За словами джерел УП, амплуа Бойка буде схожим на образ екс-президента Леоніда Кучми – «хазяйновитий директор заводу». У той же час своїми манерами Бойко має нагадувати Януковича. Такий елемент буде підкреслений, щоб електорат Віктора Федоровича по старій пам’яті віддавав свій голос.
«Бачив, як Бойко бив Ляшка? Поки він вставав, бив, а потім сідав – його обличчя не змінилося. Саме такого впевненого мужика хочуть бачити його виборці», – захоплено розповідають у команді лідера фракції «ОБ».
За великим рахунком, прихильники лідера фракції «Опоблок» – ті самі люди, які раніше підтримували «Партію регіонів». Це російськомовні мешканці промислових міст, в більшості жінки, які хочуть «сильної руки», «стабільності та безпеки».
Паралельно з іміджем опрацьовується і риторика, з якою Бойко зайде у кампанію. Основних меседжів буде кілька, але вони будуть прості і зрозумілі для східних областей. Слогани кампанії стосуватимуться налагодження відносин з Росією, миру, обіцянок стабільності та економічного розвитку.
Ще один важливий елемент кампанії – vip-агітатори, яких в ОБ називають «кабінетом Бойка». Це люди, які на ефірах та великих заходах повинні агітувати за опозиційного кандидата в президенти.
Поки що туди зараховують: першу заступницю голови АП часів Януковича Ірину Акімову, екс-міністра закордонних справ Костянтина Грищенка, політолога Андрія Єрмолаєва, нардепів «Опоблоку» Миколу Скорика, Михайла Папієва та Наталію Королевську.
З останньою є проблеми – вона входить в орбіту впливу олігарха Ріната Ахметова. Якщо Королевська погодиться долучитися до такої команди, це посилить внутрішньопартійну позицію Бойка і відповідно групу Фірташа-Львочкіна.
Завдання – другий тур
Така президентська кампанія матиме кілька вагомих ризиків. Одна з небезпек – загравання з проросійським електоратом, що викликає несприйняття і агресію українських патріотів.
Та найбільший ризик, як би це не звучало дивно – перемога на виборах Бойка. І це прекрасно усвідомлюють акціонери і лідери «Опозиційного блоку».
Якщо уявити, що Бойко отримає більшість голосів – це автоматично призведе до загострення конфліктної ситуації в межах України. За перемоги лідеру фракції «Опоблок» можуть банально не дати доїхати на інавгурацію до Верховної Ради.
31 серпня 2015 року один з радикалів кинув бойову гранату, коли у парламенті приймали зміни до Конституції. Тоді загинуло четверо нацгвардійців. Скільки таких гранат може полетіти, коли в залі Ради присягу складатиме колишній соратник Януковича?
Такі побоювання окреслюють справжню мету участі у виборах Бойка – вихід у другий тур. За задумом групи Льовочкіна-Фірташа, високий рівень підтримки на президентських виборах підживить рейтинги «Опозиційного блоку» і допоможе їм завести у парламент свою більшість вже на виборах Ради.
«Амбіцій Бойка не президентські, а прем’єрські», – стверджує співрозмовник, близький до Льовочкіна.
Але самого бажання замало для потрапляння до другого туру.
Для цього Бойку потрібно стати єдиним кандидатом від Сходу. Тобто інші претенденти, що конкурують з лідером фракції «Опоблок» на одному електоральному полі, не мають брати участі у виборах.
В першу чергу йдеться про Вадима Рабіновича, якого пов’язують з кумом російського президента Віктором Медведчуком. За останніми соціологічними дослідженнями, рівень підтримки Рабіновича коливається у межах 5% - 7%.
За даними УП, Льовочкін зараз намагається домовитися з Медведчуком та Ахметовим про висунення єдиного кандидата в президенти від «опозиціонерів».
Аргумент таких переговорів єдиний, мовляв, подивіться на соціологічні дослідження – у Бойка найбільші шанси.
Втім, вмовити олігархів поки що виходить погано. В оточенні Ахметова досить скептично ставляться до підтримки Бойка. Крім того, в Ріната Леонідовича є свій кандидат – Олег Ляшко, який за останні два роки дуже зблизився з олігархом.
«Льовочкін може хотіти багато чого. Він вже відправив Кучму на заслужений відпочинок, потім Литвина, потім Кличка запхав у Київ, коли він міг стати президентом, Янукович...ну цей вже сам собі нашкодив... Поки немає всього Донбасу – ні Бойко, ні Вілкул ні будь-хто звідси вибори не виграє», – з неприхованою ностальгією обурюється близький соратник Ахметова.
