Статьи

Facebook-сторінка прем'єр-міністра Володимира Гройсмана рясніє перемогами і успіхами. Відкриття заводів, будівництво доріг, боротьба з контрабандою і допомога для малого бізнесу — голова уряду регулярно продукує позитивні новини.

З недавнього часу на сторінці Гройсмана в соцмережах частіше почали з'являтися фермери і цифра 6,3 млрд гривень. Саме таку суму уряд передбачив в бюджеті для підтримки аграрних виробників у 2018 році, про що прем'єр постійно згадує, відвідуючи фермерські господарства.

«Уже десятки тисяч фермерів звернулись за державною підтримкою. І ми заохочуємо до цього й інших аграріїв. На підтримку галузі у 2018-му виділили 6,3 млрд грн. Цього тижня відвідав сучасне фермерське господарство, яке розвивається і планує брати участь в наших програмах»,  — наголошує прем'єр в одному з останніх постів.

Проте, не все так однозначно. Відвідує Гройсман переважно невеликі підприємства, а бюджетні кошти потрапляють до агрохолдингів, які належать відомим українським мільярдерам. А от фермери, які час від часу з'являються на сторінці прем'єра і яких він згадує в контексті державної підтримки, вибирають кошти слабо.

Так, за перше півріччя 2018 року аграрні виробники освоїли лише близько 10% з передбачених 6,3 млрд грн.

Як так сталося і чому мільярди гривень, перерахованих українцями до бюджету, опиняються в руках власників агрохолдингів, розповідає ЕП.

Зерновози для «Кернела»

Одним з головних сюрпризів державної підтримки АПК у 2018 році стало внесення в програму компенсації вартості сільгосптехніки зерновозів. Депутати підтримали цю правку під час голосування закону про «єдине вікно на митниці». Хоча зерновози у вікна не влазять, у Верховній Раді можливо все.

Дефіцит вагонів у пікові періоди відвантажень зерна — тема не нова, проте отримувати державні кошти на їх купівлю досі не вдавалося нікому. Учасники ринку кажуть, що компенсацію на зерновози вітчизняного виробництва пролобіював власник агрохолдингу «Кернел» Андрій Веревський.

«На жаль, «Укрзалізниця» не може забезпечити безперебійну роботу рухомого складу для перевезення зерна, особливо на тлі зростання обсягів урожаю.

Для аграріїв своєчасні відвантаження товару з елеваторів не менш важливі, ніж сама технологія виробництва. Чітка логістика безпосередньо впливає на собівартість і прибутковість бізнесу», — зазначили у прес-службі компанії.

У грудні 2017 року холдинг домовився про будівництво 500 вагонів за 25 млн дол.

«Ухвалюючи рішення щодо цієї інвестиції, компанія не розраховувала на отримання державних дотацій. Майже всі виробники України стикаються з проблемами рухомого складу. Законодавчі зміни, що передбачають часткову компенсацію витрат на придбання вагонів, вважаємо правильними. Скористатися програмою можуть усі аграрії», — додали в компанії.

Гроші на зерновози — цікава новела в урядовій філософії підтримки фермерства. Прем'єр Володимир Гройсман наголошував, що кошти платників податків повинні допомагати малим і середнім виробникам. Проте ця категорія зерновози не купує.

Для перевезення зерна аграрний виробник повинен купити не один вагон, а рухомий склад. Він також мусить мати елеватор, на якому зберігається зерно. Малий фермер не буде купувати один вагон, щоб возити своє зерно в порт.

«Якщо закон про «єдине вікно» на митниці підпише президент, тоді завдяки зерновозам у нас почне швидко виконуватися програма компенсації вартості вітчизняної сільгосптехніки. Знову гроші держави віддали олігархам», — зазначає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.

Одним з перших відхрестилася від бажання отримати державні гроші на зерновози компанія «Нібулон» Олексія Вадатурського. «Нібулон» не планувала і не планує в майбутньому купувати вагони, оскільки вважає, що проблема — не в кількості вагонів, а в їх ефективному використанні. Тим більше, «Нібулон» не лобіювала цю законотворчу ініціативу», — йдеться у повідомленні вітчизняного зернотрейдера.

Відповідно до заяви «Нібулона», компанії, які скористаються дотаціями на будівництво вагонів, отримають додаткові прибутки за кошт держави. Крім того, певні підприємства завдяки цьому можуть стати монополістами і почнуть дедалі активніше контролювати ринок залізничних перевезень.

Виконання державних програм з підтримки в агропромисловому комплексі, 6 липня 2018 року

Фермерський «мільярд»

Основним акцентом державної підтримки 2018 року у промовах Гройсмана стало виділення малим фермерам допомоги з бюджету у розмірі 1 млрд грн.

«З фермерського мільярда кошти фактично не використовуються. У малих фермерів нема фінансової звітності, тому вони не зможуть скористатися кредитними ресурсами. Банки не працюють з господарствами, меншими за 500 га», — пояснює голова асоціації «Аграрний союз України» Геннадій Новіков.

Голова Союзу українського селянства Іван Томич вважає, що стратегічна мета програми не досягнута, а деякі її напрями взагалі не працювали.

«Ми хотіли у 2018 році збільшити кількість сімейних ферм, до 100 га, до 70 тис. Виходячи з місії, яку ми ставили, програма державної підтримки буксує. Істотне збільшення кількості фермерських господарств цього року нереальне. Зараз їх близько 35 тис», — сказав він у коментарі «Економічній правді».

У програмі підтримки фермерства була передбачена часткова компенсація вартості насіння вітчизняної селекції, проте у першому півріччі вона не працювала. Експерти розраховують на можливість освоєння коштів під посів озимини.

Мало заявок надійшло і за іншими напрямами. Мова йде про часткову компенсацію витрат, пов'язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами, підтримкою аграрних кооперативів та здешевленням кредитів. Найбільш ефективно працює напрям здешевлення вітчизняної сільгосптехніки.

«Програми надто складні», — каже Томич. За його словами, керівники сімейних ферм часто є бухгалтерами, агрономами, механізаторами, економістами, тому їм складно оформляти документацію для отримання державної підтримки.

«В Україні є господарства, які не довіряють державній владі. Вони бояться її і не планують отримувати державну підтримку — навіть за умови, що це буде приносити їм економічну вигоду», — зазначає експерт.

Куди сховався МХП

Ключове питання в розподілі державної підтримки — скільки отримає агрохолдинг МХП Юрія Косюка.

У компанії повідомили, що у 2018 році холдинг буде подавати документи на фінансування за програмами фінансування утримання корів, часткового відшкодування вартості куплених племінних тварин та часткового відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм.

МХП вже отримав частину суми бюджетної дотації за утримання корів. Кошти ще не витратили, але вони будуть використані на придбання кормозбиральної техніки, обладнання для ферм, проведення реконструкції тваринницьких об'єктів. Також МХП подав документи на часткову компенсацію вартості вітчизняної техніки.

Підрахувати, скільки МХП отримає коштів з бюджету загалом, поки неможливо, оскільки за деякими програмами ще надходять заявки. Проте відомо, що МХП продовжує будівництво найбільшого в Україні птахокомплексу у Вінницькій області, який теж може взяти участь у програмі державної компенсації.

Як освоюють кошти

Найбільш успішно спрацювала підтримка утримання корів.

За перше півріччя з 500 млн грн виділено майже 260 млн грн. Дотацію отримали 1 198 підприємств, що утримують 345,6 тис голів.

За даними Мінагрополітики, це близько 74% всього наявного поголів'я сільгосппідприємств.

Задоволені і садівники державною підтримкою нових насаджень.

«Усі господарства, які заклали нові насадження, подали повний пакет документів й отримали підтримку, яку вони просили в межах встановлених нормативів.

Всього підтримку отримали 56 виробників на загальну суму близько 72 млн грн, проте заявок значно більше», — коментує голова асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка.

За іншими програмами статистика невтішна. Так, особисті селянські господарства, які утримують корів, освоїли лише 6,7 млн грн із запланованих 700 млн грн. Не здійснювалися виплати і за програмою компенсації вартості тваринницьких ферм.

«Для отримання підтримки потрібно підготувати документи, розробити проекти, технічну документацію, а це робиться не за один день. Хоча перші результати є: за програмою компенсації вартості будівництва за допомогою кредитів (25%) через Прокредитбанк компенсовано 547 тис грн», — зазначає експерт асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Нестеров.

Прискорення виділення коштів варто очікувати у другому півріччі. Голова ГО «Українське товариство економічних свобод» Мар'ян Заблоцький вважає, що з точки зору виконання бюджету низький рівень освоєння держпрограм — це нормальний процес. Він припускає, що до кінця року будуть витрачені не всі суми.