Знаєте, хто сьогодні актуалізував біблійний вислів «жнуть, де не сіяли, і збирають, де не розсипали»? Аграрні рейдери.
У них влітку, як і у фермерів, гаряча пора. У гонитві за чужим врожаєм та землею вони не гребують ані фальсифікацією документів, ані навіть силовими методами.
Як таке відбувається?
Найпоширеніша схема рейдерського захоплення починається з реєстратора, який змінює в реєстрі майнових прав одне прізвище на інше. Він може робити це свідомо або тому, що введений в оману сфальшованими документами. Далі «новоспечений власник» з групою підтримки йде на поле і заявляє про свої права на землю і врожай. Так починаються більшість конфліктів.
Комісія Мін’юсту з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (у народі – Антирейдерська комісія) оперативно реагує на всі звернення аграріїв і скасовує незаконні дії реєстраторів. Лише за цей рік вона задовольнила біля 200 скарг щодо земель та повернула право власності на 4700 земельних ділянок загальною площею майже 5 тисяч гектарів.
Однак практика показує: самотужки Мін’юсту з рейдерством не впоратись. Це – комплексна проблема, яку повинні вирішувати також поліція, прокуратура, Держгеокадастр та місцева влада.
З метою забезпечення саме такого підходу Мін’юст виступив з ініціативою створити в усіх областях України аграрні штаби. Уряд підтримав цю ідею – і в середині серпня вони почали свою роботу.
Штаби – це майданчики на базі облдержадміністрацій, де збираються представники всіх профільних державних органів. До складу штабу входять представники місцевої влади, Мін’юсту, Нацполіції, Генпрокуратури та Держгеокадастру – саме тих органів, які у тісній співпраці можуть оперативно реагувати на незаконні дії рейдерів.
Створення штабів підтримали й найбільші аграрні асоціації: «Аграрний союз України», «Земельна спілка України», «Всеукраїнська Аграрна Рада» та «Асоціація фермерів та приватних землевласників України». У кожній області вони делегували своїх представників.
Мін’юст запросив ці асоціації не тільки тому, що вони добре знають ситуацію на місцях, а й для забезпечення прозорості та відкритості штабів, адже контроль громадськості – це найкращий стимул для ефективної роботи держорганів.
Створюючи штаби, ми розуміли, що вони не стануть тією чарівною паличкою, яка вмить вирішить усі проблеми, що накопичувалися роками.
І все ж таки певний прогрес уже є.
Наприклад, за перший місяць роботи штабів проти рейдерів було порушено 11 кримінальних справ та розглянуто 52 звернення щодо рейдерства.
Штаби перешкодили здійсненню десятків рейдерських захоплень, а найголовніше – не допустили силового протистояння і можливого кровопролиття внаслідок сутичок селян із членами так званих «охоронних фірм», які рейдери винаймають для допомоги в захопленні землі.
Окрім того, комісія Мін’юсту повернула 35% фермерського господарства «Нива-2010» законним власникам – сім’ї Трибиненків. Усі пам’ятають спробу зухвалого рейдерського захоплення цього підприємства наприкінці весни цього року. Тоді у селі Бережинка на Кіровоградщині лунали постріли і постраждали люди.
Отже, перші підсумки роботи антирейдерських агроштабів доводять, що це – приклад успішного формату співпраці різних державних органів. Цей позитивний кейс варто екстраполювати й на інші сфери. Адже тільки спільними зусиллями нам вдасться добитися того, щоб в Україні всі жали тільки те, що вони посіяли, і збирали там, де перед цим розсипали.
