Нині 33-річний виконавчий директор інвесткомпанії «Конкорд Капітал» та (на момент підготовки інтерв'ю) кандидат до Київради від «Самопомочі» Андрій Герус уперше зробився відомий більш-менш широким колам українців у грудні 2013-го, коли став одним зі співорганізаторів пікетування офісу Ріната Ахметова в Лондоні. Попри це, коли влітку того ж року пан Герус, вже завершивши навчання на ступінь MBA, став членом Нацкомісії з питань електроенергетики (НКРЕ), деякі аналітики ринку чи не одразу стали називати його ставлеником саме ахметовської компанії ДТЕК.
Того ж літа минулого року президент Порошенко провів злиття НКРЕ з Нацкомісією з комунальних послуг, але Герус традиційно називає новий орган старою абревіатурою. В розмові з кореспондентом експерт розкрив низку маловідомих схем зловживань на енергоринку й розповів, як власники обленерго розраховують поживитися за рахунок підвищення тарифів, вже розпланованого на півтора року вперед.
«Не впевнений, що повна енергоблокада Криму - це варіант»
- Пане Андрію, за вашою оцінкою, що загалом відбувається в електроенергетиці в плані зловживань учасників ринку та боротьби з цими зловживаннями?
- В певних сферах української економіки, на мою думку, сьогодні відбуваються позитивні зміни. А от енергетику стрясають скандали. Проблема в непрозорості. Крім того, енергетика - це технічно дуже складна справа, більшості людей вкрай важко розібратись, що до чого. А між тим, енергетичний ринок - величезний, це десь 300 мільярдів гривень на рік. Звісно, він цікавить багатьох.
Взяти відому «трансформаторну історію». Коли підняти світові аналоги, то там чітко видно, що вартість трансформаторів вимірюється, виходячи з потужності - 10-13 тис. доларів за один мегавольт-ампер. А наша державна компанія хотіла їх купити майже удвічі дорожче. До речі, була так само спроба продати трансформатори на два мільярди на «Енергоатом». Правда, сам президент компанії Недашковський це не підписав, але були підписи віце-президентів, вже було погодження Міненерго. Але після серйозних дискусій, та ще й коли питання вилилось у пресу, воно все скасувалося.
Є досить відома історія з тим, як хотіли імпортувати російську електроенергію через кіпрську «прокладку» Perlisio, реєстраційні дані якої збігаються з даними інших компаній, власником яких є Костянтин Григоришин. Був уже й документ із підписами, за яким Perlisio від цієї оборудки мало залишитись близько двох мільярдів гривень. Треба було, щоб НКРЕ прийняла одну постанову, але тоді цю тему якось зупинили. А могло ж утворитися справжнє «РосУкрЕнерго» на ринку електроенергії.
- Яка зараз ситуація з імпортом російської електроенергії?
- Зараз він іде, за вісім місяців ми імпортували, здається, 1,8 млрд кіловат-годин. У грошах це десь 1,4 мільярда гривень. Плюс нам у липні надали аварійну допомогу десь на 150 мільйонів гривень.
У Крим ми віддали 3,2 млрд кіловат-годин, на суму 3,7 млрд грн. Там у нас специфічний контракт, були місяці, коли «Укрінтеренерго» купувало в «Енергоринку» дорожче, ніж продавало в Крим.
Ми колись починали імпорт як надзвичайний захід, щоб уникнути віяльних відключень - а зараз «підсіли», і в нас реальна імпортозалежність.
- А що ви скажете про ідею енергетичної блокади Криму?
Ну, по-перше, не впевнений, що повне відключення - це метод, бо є лікарні, системи життєзабезпечення в містах. Можуть бути трагічні наслідки. А цей псевдореферендум у березні 2014 підтримало не більше 30% кримчан. А по-друге, тоді нам Росія аналогічно перекриє поставки електроенергії. Плюс ще й вугілля. На жаль, якщо по газу ми за останні півтора року стали міцніше стояти на ногах, то з електроенергією - навпаки.
Втім, в енергетиці зараз проходять і менш відомі процеси, які, на жаль, менше висвітлені.
- Наприклад?
- Не так давно НКРЕ прийняла рішення про переведення обленерго на стимулююче тарифоутворення. В цьому процесі компанії проводять переоцінку активів, їм дається норма рентабельності на стару і нову базу активів. Простим людям це нецікаво і незрозуміло. Але в сухому підсумку це означає, що якщо всі обленерго перейдуть на цей стимулюючий тариф, то вони почнуть отримувати додатково 12-15 мільярдів гривень на рік до того, що отримують сьогодні. Фактично все підняття тарифів, заплановане в п'ять етапів до 2017 року, піде власникам обленерго.
«Хочеш, зроблю тобі стимулюючий тариф? Подаруй мені якусь компанію»
- Давайте все-таки розберемося із тим, що «нецікаво» простим людям. По-перше, в чому суть стимулюючого тарифу?
- В ідеалі це - спосіб мотивувати обленерго витрачати додаткові надходження на покращення якості послуг. Для цього виставляються певні параметри. Підприємство має збільшити ефективність мереж, зменшити втрати електроенергії, зменшити час відключень… І якщо це робиться, певна частина прибутку лишається у підприємства. Тобто у власника. Саме щоб його мотивувати.
Проте спершу треба десь узяти ці додаткові надходження. Коли ми зараз платимо за електроенергію, то передбачається, що це ми платимо за виробництво енергії, за її транспортування, і трошки даємо розподільчій компанії, щоб вона робила капітальні вкладення, модернізувала мережі.
Для збільшення цих надходжень є два шляхи. Або ми, споживачі, починаємо платити більше (що, відповідно, закладається в тарифи). Це так звана «стара» база активів. Або інвестор компанії вкладає власні гроші чи залучає довгостроковий кредит. Це - «нова» база.
Нюанс у тому, що у стару базу закладається рентабельність 5%. Це дуже багато, враховуючи, що стара база повністю формується за рахунок тарифів споживачів. За попереднього керівництва НКРЕ пропонувалося, щоб спочатку рентабельність прописати в нуль, на другий рік - 1%, на третій - 2%, а четвертий був би 3%.
- Хвилинку, давайте докладніше. Що стоїть за цими цифрами? Зокрема, про рентабельність відносно чого йдеться?
- Ідеться про активи обленерго, тільки переоцінені. Для переоцінки залучаються світові аудиторські компанії, так звана «велика четвірка». І під час переоцінки вартість активів може зрости в 3-5 раз. Якщо балансова вартість обленерго, припустімо, мільярд, то вона може зрости до п'яти мільярдів.
Що це означає для споживачів? Що для перших шести компаній, які мають перейти на нову рентабельність уже з 1 січня, тариф на передачу та поставку електроенергії виросте майже вдвічі.
Схема така. Кожна компанія має певні затрати, які треба покрити тарифом, і певний прибуток. Компанія робить переоцінку, і її основні засоби оцінюються, наприклад, у 5 мільярдів. Тоді за рентабельності 5% її чистий прибуток має становити 250 мільйонів. А зараз це нуль. Плюс там за рахунок деякого скорочення строку амортизації зростає сума амортизації, що залишається компанії… Додаєм витрати, які нікуди не ділися - і вийде, що принаймні для перших шести компаній, які перейдуть на цю схему, зростання тарифів становитиме майже 100%.
- Але ж не обленерго встановлюють тарифи, а сама НКРЕ.
- Ну так для того й намагаються використати стимулююче тарифоутворення. Згідно з такими правилами НКРЕ і встановлює такі високі тарифи.
В принципі, сам по собі це нормальний спосіб. На ньому працює Європа, на ньому працює і Росія вже. Але диявол, як завжди, в деталях. Той же Костянтин Іванович Григоришин не раз говорив, що з ціни електроенергії у нас генерація, тобто виробник, отримує 80%, а дистрибуція, тобто енергорозподільчі компанії - лише 20%, і що це - перекос, який треба виправити.
Власне, згадане стимулююче тарифоутворення із нормою рентабельності 5%, яке затвердила НКРЕ, було повністю його ідеєю. Він багатьом людям висловлювався на цю тему - а потім у НКРЕ дослівно повторюються ті самі аргументи, які ми вже чули в переказі.
А в підсумку це означає, що всі ресурси, які мають надійти в майбутньому в галузь за рахунок підвищення тарифів, уже розподілені. В інтересах обленерго. А для таких сфер, як «зелена», атомна енергетика, відновлення інфраструктури на сході, де теж необхідно вкладати гроші, потрібно буде ще додатково підняти тарифи.
Крім того, стимулюючий тариф стає таким собі інструментом торгу. Скажімо, є гравець на ринку, який має вплив на НКРЕ. Приходить він до іншого гравця, який такого впливу не має, і каже: «Хочеш, зроблю тобі стимулюючий тариф? Але ти тоді подаруй мені якусь компанію, наприклад, «Одесаобленерго»«. Це абсолютно реальні розмови.
А перейти ж на стимулюючий тариф під 5 % рентабельності хочуть абсолютно всі. Бо хотіли навіть на 0%-3%, що пропонувались НКРЕ у 2013 році. Схоже, компанії самі приємно вражені таким рівнем рентабельності, який хочуть їм дати.
«Шість компаній мають наступного року отримати додатково 3 мільярди в тариф»
- Кого ви маєте на увазі під гравцем, що має вплив на НКРЕ? Григоришина?
- Вся країна вже знає, хто має вплив на НКРЕ. Втім, знаєте, загалом бенефіціарами цієї схеми є всі олігархи. І Ахметов, бо в нього є обленерго, і Воєводін з Бабаковим ( VS Energy ), і Бойко з Льовочкіним, які контролюють два обленерго, і брати Суркіси, і Коломойський, і, звісно, Григоришин, у якого бізнес в основному сконцентрований в обленерго. Саме тому, до речі, преса мало про це пише - бо часто преса з кимось із них та і «дружить».
Методологія прийнята. А рішення по конкретних обленерго НКРЕ має прийняти в листопаді-грудні. Шість компаній мають перейти з 1 січня 2016 року, 22 компанії - з 1 січня 2017 року, і решта - з 1 січня 2018 року. Ці перші шість компаній - це крупне «Дніпрообленерго» Ахметова, «Київобленерго» і «Кіровоградобленерго» Воєводіна - Бабакова, «Вінницяобленерго» Григоришина (хоча там є і власність міністра енергетики Демчишина, через компанію ICU ), і «Львівобленерго» та «Прикарпаттяобленерго» Суркіса. Правда, це поки плани, бо я так розумію, ще йдуть торги.
Оці перші шість компаній мають наступного року отримати додатково десь 3 мільярди гривень собі у тариф.
Ще важливий момент, який пропонує НКРЕ: з того прибутку, який компанії мають отримувати після переоцінки, тільки 50% має бути спрямовано на інвестиції в обленерго, а 50% акціонер може забрати як дивіденди. А далі акціонер може завести ці 50% знову завести в обленерго, це вже буде нова база активів, за яку йому буде нараховуватись 14,69% дохідності, і щоб забезпечити цю більшу дохідність, треба буде ще піднімати тариф.
Тобто будуватиметься піраміда, що спричинятиме ріст тарифу. Але зовнішні інвестиції реально заходити у компанію не будуть. А у цьому власне і зміст такого тарифоутворення - залучити інвестиції для модернізації мереж, а не просто підняти тарифи і робити все за рахунок споживачів.
При цьому насправді бізнес обленерго - це бізнес на капіталізації і з довгим періодом окупності, бо у обленерго гарантовано буде збут електроенергії і через рік, і через 5, і через 10. Це природний монополіст, у якого немає конкурентів. Хоча, враховуючи ціну приватизацій, наші обленерго вже давно окупились акціонерам, ще за перші 3-4 роки.
- Між іншим, чому така точна цифра - саме 14,79 %? Чому не 15 % чи 14,5 %?
- Ну, це ще в 2013 році рахувала та сама «велика четвірка» спільно з Міністерством економіки. Вони виходили з того, яка облікова ставка ринку, які ризики. І, в принципі, сама по собі це не є велика ставка. Уявіть, що у вас є вибір - вкласти гривню під 14,79 % у свою компанію, чи в банк під 20 %? В сьогоднішніх умовах ця ставка навіть низька, можна було б і вище, але щоб реально були зовнішні інвестиції в компанії.
Тому основні питання - це ставка 5 % на стару базу активів, а по-друге, розподіл 50/50 прибутку.
- Я ще намагаюся зрозуміти одну річ. Якщо зараз левову частку вартості електроенергії в тарифі отримує виробник, і якщо рентабельність за тарифами у обленерго нульова - чим вони взагалі живуть?
- Ну, є, наприклад, такий момент: в Європі розподільча компаня отримує гроші за рахунком - і все. А в нас багато проходить повз рахунок. Скажімо, обленерго проводять тендери на закупівлю будь-яких товарів, які виграють їхні ж фірми-»прокладки». Таким чином з обленерго виводяться гроші акціонерам.
Далі, є плата за підключення. Власне, не плата в законному сенсі. Бізнесу, щоб підключитися, треба просто віднести валізу грошей в обленерго або перерахувати на певний рахунок за фіктивні юридичні послуги. Інакше їм намалюють такі техумови, що для їх виконання треба ледь не атомну станцію збудувати… Такий-от простий бізнес.
Або постачання енергії за нерегульованим тарифом. За те, щоб пустити на свою територію незалежних постачальників, які працюють за нерегульованим тарифом, обленерго забирають близько 30% їхнього прибутку.
Сумарно обленерго таким чином заробляють понад 1 мільярд гривень на рік. Правда, заради справедливості, деякі групи більше таким займаються, деякі менше. Раніше менше таким займався ДТЕК, бо у нього був основний заробіток в генерації та на вугіллі, але чи це так у 2015 році - важко сказати. Окрім того, варто коректно враховувати Укренерго, зелені євро-тарифи, встановлені законом, тому частка генерації і дистрибуції не зовсім така, як хочуть її представити. З тим, що частка дистрибуції (обленерго) має бути вищою, я загалом згоден - питання, наскільки...
«Тарифи будуть рости й далі»
- Ще одне про стимулюючий тариф. Нехай він високий, але ж те саме оновлення інфраструктури дійсно необхідне. І має ж бути передбачений механізм, яким це регулюється?
- Біда в тих схемах, які я описав вище. Я не вірю, щоб прямо з 1 січня усі стали чесними. Для цього треба, щоб працювали контролюючі й правоохоронні органи, потрібна навіть зміна законодавства. Щоб наступала відповідальність. А так, якщо зараз якесь обленерго виводить через тендери 50 мільйонів, то буде виводити 100, при цьому й далі говоритиме про катастрофічну недофінансованість мереж.
Саме тому треба вирішувати питання комплексно. Потрохи добавляти у тарифи й дивитися, чи покращується робота компанії, куди йдуть гроші, чи чесно проводяться тендери. Хочеш стимулююче - тендери на електронній системі ProZorro. І якщо так - потроху підвищувати відсоток рентабельності. А зразу дати 5% - це просто дуже солодкий подарунок.
- Якщо цей план НКРЕ таки здійсниться, як ростимуть тарифи на електроенергію найближчими роками?
- Є графік зростання. Перше підвищення було 1 квітня цього року, друге - 1 вересня, далі - 1 березня та 1 вересня наступного року, і останнє - 1 березня 2017 року. В кожному випадку передбачено зростання тарифів для населення на 25%.
В принципі, це правильне рішення НКРЕ. Дешевої електроенергії не буде, і споживачів треба було зорієнтувати на довгострокову перспективу. Інша річ, що на цих підвищеннях можна зібрати додатково 15 мільярдів гривень, і постає питання, куди їх направити. У нас поки виходить так, що все вже розділили одним махом наперед.
А, між іншим, у нас же й тарифи для промисловості лише в цьому році виросли на 22 %. Звісно, коли піднімаються тарифи для промисловості, прості люди цього ніби не помічають. Але насправді це величезна проблема, бо в кінцевому рахунку ці тарифи закладаються в собівартість продукції, й навіть якщо ця продукція йде на експорт, а не продається в Україні, це впливає на бізнес. А отже, на економічне зростання загалом.
Між іншим, уже в 2013 році в Україні вартість електроенергії для підприємств була однією з найвищих у Європі. Й деякі підприємства просто не витримували конкуренції з європейськими виробниками.
І ці тарифи, схоже, будуть рости і далі. А це означає, що не виконається пункт коаліційної угоди про ліквідацію перехресного субсидування. У нас промисловість субсидує населення: якщо воно платить по 45-80 копійок, то промисловість - по 1,5 грн, а собівартість десь 1,3 грн.
Якщо ціна для промисловості ростиме й далі, дисбаланси залишаться. А це тягне багато різних проблем. Наприклад, ускладнить реформу ринку, перехід до прямих договорів. Але деякі люди не думають на рік-два-три наперед, я так розумію.
