Главная
Бійня за заправку «Укрзалізниці»
Останнім часом з’являється усе більше повідомлень, що недавно народжені «перемоги», проіснувавши лише кілька місяців, не витримали зіткнення із реальним життям і звично трансформувались у попередню «зраду».
Про одну таку трансформацію хочемо розповісти. Приводом до цього стало завтрашнє (19 лютого) розкриття пропозицій «Укрзалізниці» на смачний тендер на закупівлю дизпалива на очікувану суму – 2,2 млрд. грн.
Ще кілька місяців тому нова команда Мінінфраструктури хвалилась кардинальною зміною правил гри на паливних тендерах «УЗ». Суть змін: прив’язка цін до біржових котирувань, а відповідно – знищення системи, коли ціна закупівлі піднімається посеред виконання контракту.
Тільки на кожне бажання «нових» є досвід «старих». І завтрашній тендер пройде за «старими добрими правилами». Тепер про деталі.
2 лютого Філія «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» відмінила тендер на закупівлю дизельного палива за 634,88 млн грн. Торги оголосили ще у жовтні 2015 року, але виникло стільки оскаржень, що історія розтягнулась аж до цього часу. Ось як відбувалось знищення антикорупційних запобіжників на користь перевірених практикою правил гри.
Першою до АМКУ звернулась «Елемент нафта». Це досвідчений кат залізничних торгів: влітку 2015 року ця фірма вже рубала тендер «Укрзалізничпостачу» через прив’язку тендерної ціни до курсу долара. Не стали винятком і ці торги. «Елемент Нафта» знову поскаржилася в АМКУ на «дискримінаційні вимоги» замовника. Тепер – на прив’язку ціни пропозиції до котирувань Platts (визнане у всьому світі джерело інформації про ціни на енергоресурси) та валютного курсу. Мовляв, валютна прив’язка цін на паливо порушує права учасників-неімпортерів і українське законодавство. Ось весь текст рішення АМКУ по скарзі «Елемент нафти».
Саме цю прив’язку і намагалась запровадити нова команда менеджерів Мінінфраструктури. Річ у тому, що паливо в Україні має здебільшого іноземне походження. «Тверду» тендерну ціну зазвичай максимально завищують для захисту від валютних коливань протягом дії договору, щоб не проводити новий тендер кожен раз, коли ринкова ціна коливається більше ніж на 10%. При цьому паливо поставляють згідно до довідок про ринкову ціну, отримуваних у структур на зразок «Держзовнішінформ». А як показала практика – це досить ризиковий варіант. Наприклад, з тією ж «Укрзалізницею» вже було так, що постачальник через суд змушував замовника платити завищену ціну саме на підставі довідки «Держзовнішінформу».
Тож для уникнення корупційних провокацій і намагались зробити якнайпрозорішим паливне ціноутворення, пославшись на п. 7 ч. 5 ст. 40 Закону «Про здійснення державних закупівель», який дозволяє змінювати ціну відповідно до курсу іноземної валюти або показників Platts.
Проти цієї формули і виступила «Елемент нафта», пославшись на свої теоретичні розмірковування щодо її корупційності. Фірма вказала, що залізничники вже після укладення угоди з переможцем почнуть робити замовлення окремих партій палива саме в ті дні, коли світові котирування дизпалива і курси валют будуть на піку. А відтак «наявна корупційна складова… може призвести до нанесення збитків державному підприємстві». Виглядає це, звісно, як ніби в «УЗ» працюють вовки з Уол-стріту, які вміють багатіти на коливаннях в кілька відсотків і на інсайдерській інформації.
Тому окрім корупційності валютної прив’язки «Елемент нафта» розгледіла і дискримінаційність. Мовляв, що робити тим постачальникам, які продають українське паливо, і які відповідно не мають імпортної складової.
АМКУ не став докладати неймовірних інтелектуальних зусиль для підготовки відповіді. Наприклад, не сказав, що виробники українського палива міняють ціну на нього у повній відповідності до світових цін і курсу валюти. Свідченням цього є ціна дизеля на «приватівських» заправках, яка коливається синхронно з продавцями імпорту.
Антимонопольники просто погодились з тим, що дійсно – умови для імпортерів і вітчизняних виробників – нерівні. Тому залізничників зобов’язали викинути з тендерних вимог будь-яку прив’язку до курсу валюти та світових цін. Як наслідок в смітник також була викинута норма про автоматичну зміну гривневої ціни на паливо для «Укрзалізниці» в залежності від зміни вказаних чинників.
І тепер тендерні вимоги «Укрзалізниці» знову прикрашає стара і добре знайома гравцям норма про ціноутворення:
«Ціна Товару зазначена у специфікаціях, не є твердою та буде змінена відповідно до кон’юнктури ринку на відповідні товари».
Найбільше цинізм цього рішення очевидний саме через інші скарги «Елемент нафти». Бо фірма також жалілась до АМКУ на дискримінаційність вимог до сертифікації палива. І тут «Елемент нафта» сама ж вказала, що співпрацює з іноземними виробниками – «Мозирським НПЗ» (Білорусь) та «Рязанським НПЗ» (Росія). І саме їх сертифікати «Елемент нафта» збиралась подавати на тендер українських залізничників.
Зрештою саме ці скарги АМКУ не задовольнив, але факт залишився фактом: «Укрзалізницю» змусили вбити прозоре ціноутворення з прив’язкою до світових цін по скарзі фірми, яка сама займається імпортом палива по світовим цінам.
Після цього зимовий тендер взагалі пішов врознос. Залізничники акцептували пропозицію маловідомої ринку фірми «Дайджест груп». Це викликало обурення у інших учасників тендеру, і до АМКУ прилетіли скарги від «ОККО-Бізнес Контракт» та «Феймос». Від них стало відомо, що «Дайджест груп» має генеральний договір на поставку палива від ТОВ «Вог Трейдинг» з групи Єрємєєва. У свою чергу «Вог трейдинг» є засновником ТОВ «Вог Аеро Джет», яке офіційно брало участь у залізничному тендері разом з «Дайджест груп».
Але адмінколегія АМКУ не стала заглиблюватись у аспекти пов’язаності цих учасників тендеру, заявивши, що «розгляд питань порушення законодавства про захист економічної конкуренції не відноситься до повноважень Колегії, визначених Законом». Такий собі прозорий натяк, що на це треба скаржитись у інший підрозділ того ж самого АМКУ, але самі антимонопольники передавати скаргу по своїй же інстанції не будуть.
Разом з тим, залишати все як є було вже неможливо, оскільки скандал загрожував вихлюпнутись назовні. І адмінколегія АМКУ знайшла привід відмінити тендер по причині, на яку не жалівся взагалі ніхто. Виявилось, що жоден з учасників не вказав у своїй заявці реквізити для переказів у євро в банківських і страхових гарантіях. І саме це «страшне» порушення дозволило антимонопольникам прийняти у лютому 2016 року соломонове рішення – взагалі відмінити тендер залізниці на постачання палива, яке було необхідне у грудні 2015 року. І це знову таки було на користь єрємєєвців, з якими просто пролонгували попередню угоду. Бо саме «Вог аеро джет» торік відбив спробу «ОККО» зайти на цей ринок і зберіг свою монополію на залізничні підряди, усталену з часів Януковича.
Чи збережеться такий розклад стане відомо вже найближчим часом. Залізничний «Центр забезпечення виробництва» оголосив три нові тендери на загальну очікувану суму 4,3 млрд грн. Нові закупівлі проводяться без валютно-котирувальної формули ціноутворення. Тобто довідки про ринкову кон’юнктуру зберегли свою матеріальну цінність на нематеріальному ринку позатендерних домовленостей. А хто їх використає – подивимось. Тоталізатор, правда, в редакції не проводили, бо всі називають лише одне ім’я майбутнього переможця.
- Информация о материале
Утерянная репутация Украины. Кто стопорит проекты международных кредиторов
«Экономической правде» стали известны предварительные выводы Счетной палаты о состоянии проектов, которые реализовываются на займы от международных кредиторов.
Выводы сделаны по итогам проверки Министерства регионального развития, строительства и ЖКХ.
Дальнейшая их судьба - оформление в официальный акт Счетной палаты - СП. К этому моменту они могут измениться.
Проверка была плановой, но показательной. Она подтвердила информацию источников ЭП о том, что с реализацией проектов не все гладко и радужно.
Медленно, сложно и с нарушениями сроков - так осваиваются деньги не только Мирового банка, но и других международных финансовых организаций - МФО.
В выводах СП нет информации о растратах или случаях коррупции. Зато они пестрят ремарками о том, что многие документы не были предоставлены без объяснения причин. Во многих случаях речь идет о тендерной документации.
Зачем проверяли министерство
В кулуарах правительства Минрегионстрой называют одним из самых проблемных министерств по части реализации проектов на средства МФО.
Ранее в интервью ЭП вице-премьер Геннадий Зубко отрицал наличие каких-либо сложностей в отношениях с кредиторами. Не исключено, что он прав, а слухи о нарушениях при работе с проектами МФО множат злые языки.
Вначале года кулуарами Кабмина поползли разговоры о том, что Мировой банк может инициировать внутреннее расследование на тему нецелевого использования средств министерством.
Якобы информация об этой незавидной перспективе тщательно скрывалась, а премьер-министр Арсений Яценюк и министр финансов Наталья Яресько пытались всячески «задобрить» кредитора и не допустить скандала.
Проверка проводилась с 1 декабря 2015 года по 6 января 2016 года с ведома замминистра по вопросам европейской интеграции Романа Чуприненко и директора департамента международного сотрудничества и взаимодействия с МФО Минрегионстроя Демьяна Пастухи.
Как сообщили ЭП в пресс-службе министерства, проверка проводилась в рамках плана работы СП согласно Конституции и закону «О Счетной палате». Цель проверки - определить положение дел по проектам, которые курирует ведомство.
Речь идет о проектах «Повышение энергоэффективности в централизованном теплоснабжении», «Развитие системы водоотвода и водоснабжения в Николаеве», «Чрезвычайная кредитная программа возобновления Украины», «Программа развития муниципальной инфраструктуры Украины».
Все эти проекты реализовываются на средства МБРР и ЕИБ.
Судя из выводов, проблемы с реализацией проектов были. В 2015 году МФО давали понять: они не только обеспокоены медленными темпами реализации проектов, но и настоятельно просят украинскую сторону ускориться.
Кредиторы все помнят
Больше всего шишек Мировой банк набил на первом и втором проектах развития городской инфраструктуры, а также на проекте в сфере теплоснабжения.
Первый проект по развитию инфраструктуры завершен, но сложностей с его реализацией было много.
В отношении второго проекта развития инфраструктуры в июле 2015 года директор МБ по делам Беларуси, Молдовы и Украины Чимяо Фан писал вице-премьеру - министру регионального развития, строительства и ЖКХ Геннадию Зубко, что использование средств находится на низком уровне - 0,75 млн долл.
Согласно плану закупок выборка средств должна увеличиться только с начала 2016 года. В декабре Фан выразил надежду, что «будут мобилизированы все усилия для ускорения темпов реализации проекта».
Специалисты банка определили вопросы, требующие немедленного внимания: слабая координация между министерством и коммунальными предприятиями, а также медленное осуществление закупок.
В июне 2015 года МБ зафиксировал медленную реализацию проекта в сфере теплоснабжения и сменил его общий рейтинг с «удовлетворительного» на «умеренно неудовлетворительный». Из-за медленной реализации проекта кредитор и Минрегионстрой договорились о реструктуризации проекта и аннулировании части займа на сумму минимум 66 млн долл.
Банк сообщил, что спустя 11 месяцев после деклараций о повышении эффективности коэффициент расходования средств составляет 0,3%.
По данным банка, обязательства по проекту значительно ниже согласованных кредитных сумм, и только пять компаний - «Николаевоблтеплоэнерго», «Гортепловодэнергия» (Каменец-Подольский), «Херсонтеплоэнерго», «Винницагортеплоэнерго» и «Харьковские тепловые сети» достигли прогресса.
На эти компании приходится 209 млн долл.
«Днепротеплоенерго» и «Черниговская ТЭЦ» достигли минимального прогресса. Из-за медленного внедрения проекта и большой суммы нераспределенных кредитных средств общий рейтинг продвижения проекта по теплоснабжению в понимании МБ оставался «умеренно неудовлетворительным».
ЭП составила краткое резюме о ходе выполнения проектов на основании выводов СП и открытых источников информации.
Факторы торможения
Собеседники ЭП из Кабмина называют несколько причин, по которым тормозится освоение средств от МФО. Среди них - сложные процедуры оформления займов и нехватка специалистов для качественного сопровождения проектов.
«Еще один фактор - девальвация. В связи с падением курса гривни в 2015 году многие коммунальные предприятия осознанно притормозили освоение иностранных кредитов», - отмечает собеседник издания из правительства.
Первая проблема во взаимоотношениях с МФО, считает старший советник Альфа-банка в Украине Роман Шпек, - институциональная слабость. «Если МВФ у нас занимаются все министерства на уровне первых лиц правительства, то по МБ и другим кредиторам - другой уровень представительства», - отмечает он.
Вторая проблема - в Украине «неприлично длительный срок подготовки проектов».
Как происходит их реализация? Один представитель власти инициирует проект исходя из своего видения, политических или региональных соображений. Пока проект готовится, приходит другой представитель с другим видением и соображениями. Проект стопорится или корректируется.
Третья проблема кроется в сложных и строгих процедурах МБ.
«Как показывает практика, многие украинские чиновники предпочитают работать с бюджетными средствами - их проще «осваивать». Необходимость прозрачно использовать ресурсы внешних кредиторов охлаждает интерес к реализации проектов», - делится наблюдениями Шпек.
По его мнению, зачастую невозможность сделать что-либо со средствами МФО «на выходе» приводит к попытками сделать с ними что-либо «на входе». «На уровне министерств появляются группы по интересам, которые используют свое право рекомендовать советников в своих интересах», - резюмирует он.
Репутация и деньги: мы их теряем
Ранее Фан отмечал, что из кредитного пакета на 2,8 млрд долл Украина в 2015 году использовала около 100 млн долл.
«4% - чрезвычайно низкий показатель. Что-то не в порядке с программами с точки зрения их соответствия стандартам МБ или же пониманием украинской стороной содержания проектов, запланированных в их рамках», - отмечает директор программы USAID «Лидерство в экономическом управлении» Тамара Солянык.
Когда заходит речь о выделении средств МФО, отмечает она, это означает, что к моменту принятия решения у Украины уже подготовлены программы, планы реализации, сформированы рабочие группы и намечены планы закупок.
«Украина же зачастую идет от обратного: сначала принимаем решение о привлечении займа, а потом вспоминаем, что у нас нет одного, второго, третьего. Сначала подписываем документы о привлечении кредита, а потом начинаем разработку того, что нужно для реализации проекта», - объясняет Солянык.
Есть еще один нюанс. Неиспользование денег по утвержденным проектам чревато далеко не абстрактными проблемами. Когда принимается решение о выделении средств, происходит их резервирование на финансовых рынках. Украина как будущий получатель этих денег платит за это.
«Низкий уровень выборки находится в фокусе руководства МБ. Если он не более 4%, это означает, что любые новые запросы не находят должной поддержки. Более того, он показывает населению и другим кредиторам, что правительство безответственно относится к привлекаемым средствам», - отмечает Солянык.
По ее мнению, это говорит о том, что Украина не полностью использует возможности экономического развития, которые ей предоставляет членство в МБ. Остальные кредиторы видят это и понимают: Украина - нерадивая хозяйка.
- Информация о материале
Старт налоговой реформы: администрирование, процедуры, ответственность
Дьявол — в деталях. Истинность этой порядком затасканной шуточки становится очевидной тем, кто более или менее глубоко погрузится в общую часть Налогового кодекса Украины, регулирующую администрирование налогов, налоговые процедуры и налоговую ответственность. Однако эта же истина с легкостью нивелируется реформаторским азартом любого, взявшегося за строительство нового справедливого украинского налогового мира. Тот очевидный факт, что налоговый процесс в Украине не так уж и плох, заботливо прячется на дно сознания «реформатора», алчущего стать отцом пусть и не до конца проработанных, но обязательно глобальных изменений действующей системы налогообложения.
Реформаторская экзотика
Всевозможные «тройки», налоговые компромиссы, «альтернативные способы решения налоговых споров» и прочая экзотика, коей стремятся обогатить отечественное налоговое право энтузиасты реформы, стала признаком реформаторского движения, развернувшегося широким, хотя и не единым фронтом на полях постмайдановских баталий.
Вместе с тем, очевидно, что в таких подходах больше желания одних реформаторов быть не похожими на других, чем намерения решить современные проблемы налогового процесса. Если бы те же реформаторы внимательно ознакомились с правовым материалом, который они предлагают выжечь каленым железом из существующей налоговоправовой материи, они бы доподлинно установили, что материал на самом деле не так уж плох. Его недостатками (если не брать во внимание институт финансовой ответственности) являются лишь отдельные ляпы, недоработки и пробелы закона, требующие точечной доработки. А еще — особенности налоговой политики нашего государства, которая все еще направлена не на четкое, мотивированное на законе и им же обоснованное правоприменение, а на взыскание средств в госбюджет любой ценой, в том числе и ценой злоупотребления своими полномочиями.
Однако именно с доработки общей части НК надо начинать системную работу над усовершенствованием налоговой системы государства. Это должно стать первым шагом реформы, в результате которого мы должны получить эффективный и работоспособный механизм реализации ее экономической части. Действенность институтов общей части НК, их эффективность являются залогом успеха второго этапа налоговой реформы — налогового стимулирования экономики путем изменения налоговых ставок и корректировки экономической составляющей налоговой реформы.
Итак, в чем же должна состоять реформа общей части НК? По нашему мнению, о реформе как таковой здесь говорить неуместно. Речь должна идти о двух основных направлениях: (1) системной работе над ошибками, и (2) изменении основ налоговой политики государства.
Работа над ошибками…
…состоит в устранении целого ряда противоречий действующего законодательства в общей части НК, внедрении электронных технологий в уже действующие правовые механизмы, а также системной доработке некоторых однородных групп норм. Итак, по порядку.
Электронное администрирование. О нем много говорят реформаторы, не опускаясь до уровня конкретных норм. Ограниченные объемом данного материала, мы также вынуждены лишь обозначить основные направления внедрения электронных технологий. По нашему мнению, для усовершенствования механизмов администрирования необходимо:
— ввести целый ряд электронных реестров (реестр налоговых консультаций, реестр налоговых запросов, реестр налоговых уведомлений-решений), открытых в свободном доступе. Администрирование реестров возложить не на фискальную службу, а на Минюст, благо у него есть уже аналогичный опыт в неналоговой сфере;
— предусмотреть возможность регистрации налогоплательщика во всех существующих электронных налоговых реестрах, максимально устранив человеческий фактор из процедуры регистрации и снятия с регистрации. Ввести принцип регистрации с «молчаливого согласия» фискальной службы в случае отсутствия ответа на заявление о регистрации в установленные сроки;
— усовершенствовать личный кабинет налогоплательщика, превратив его в универсальный канал общения налогоплательщика с фискальной службой и осуществления им налоговых процедур (например, возврат чрезмерно перечисленных сумм налогов, зачет в счет уплаты других налогов, подача деклараций и даже уплата налогов посредством платежных систем). Налогоплательщик через свой личный кабинет должен иметь доступ ко всей информации о нем, как субъекте налоговых правоотношений, собранной у налоговиков (за исключением информации, охраняемой тайной следствия);
— стимулировать развитие электронных, в первую очередь негосударственных платформ консультирования (разъяснения) в области налогового правоприменения, интегрировать такие платформы с электронными системами в работе самой фискальной службы;
— сделать доступной для общественности информацию о степени «рисковости» налогоплательщиков, а также об уплаченных государственными чиновниками и юридическими лицами налогах.
Усовершенствования требует также процедура обжалования налоговых уведомлений-решений (НУР) и действий фискалов. Это касается как административного, так и судебного обжалования. В части административного обжалования НУР необходимо доработать ст. 55, 56, 58, 86 НК, в частности, предусмотрев требования к форме НУР (наличие вступительной, мотивировочной и резолютивной части по примеру решений судов), введя в процедуру административного обжалования в Минфин (как вторую инстанцию). Однако мы не должны переоценивать значение процедуры административного обжалования, поскольку при рассмотрении жалоб налогоплательщиков между ними и органами исполнительной власти, призванными обеспечить поступление средств в госбюджет, очевиден конфликт интересов, и никогда процедура административного обжалования не сможет заменить собой судебную защиту нарушенных прав налогоплательщика. Именно поэтому нам следует в большей степени сконцентрироваться на работе над процедурами судебного обжалования.
Здесь есть несколько принципиальных моментов. Во-первых, необходимо как можно быстрее устранить неоправданный барьер судебного сбора в размере 1,5% от суммы НУР за обжалование его в суде. Иногда налогоплательщик просто не может позволить себе роскошь судебного обжалования, а ситуация, при которой судебный сбор является препятствием для судебной защиты прав, неприемлема. Это настолько очевидно, что ссылаться в этой связи на богатую практику Европейского суда по правам человека излишне. Кроме того, необходимо, наконец, устранить коллизию в ст. 56 НК, касающуюся сроков давности судебного обжалования (месяц или три года?) в пользу уменьшения срока до одного месяца с момента окончания процедуры административного обжалования. Слишком растянутые сроки давности при обжаловании налоговых уведомлений-решений наносят вред стабильности налоговых правоотношений и зачастую используются налогоплательщиками для злоупотребления правом.
С другой стороны, в пользу налогоплательщика следует решить вопрос о дискреции налоговых органов в налоговых правоотношениях, сведя ее к минимуму, давая тем самым суду возможность прямо указывать налоговому органу действия, необходимые совершить для защиты прав и законных интересов налогоплательщиков. Также расширению подлежит перечень правоотношений, в рамках которых налогоплательщик может обратиться в суд за защитой своих прав. К таковым, без всякого сомнения, следует отнести право налогоплательщика требовать изъятия (опровержения) недостоверной информации, содержащейся в базах данных фискальной службы (в том числе о степени его рисковости). До сих пор налогоплательщик такого права лишен. Интересной, по нашему мнению, является идея о предоставлении налогоплательщику права обжаловать налоговые консультации на основании отсутствия в них ответа на поставленный налогоплательщиком вопрос. Над ее реализацией следует поработать, но такое нововведение достаточно серьезно дисциплинирует налоговиков, тем более, если предусмотреть ответственность должностных лиц за предоставление формальных отписок.
Усовершенствования требуют и главы 7, 8 НК в части организации налогового контроля. Очевидно, что закон должен давать исчерпывающий перечень оснований для направления фискалами запросов налогоплательщику о предоставлении информации, а также делать невозможным повторный запрос на предоставление одних и тех же документов. Расширению подлежат также основания для проведения электронных проверок, которые должны стать одним из основных инструментов налогового контроля. Кроме того, основания для проведения выездных и фактических проверок давно уже надо привести в порядок, сузив их перечень и устранив дублирование. Также необходимо предоставить реальное право налогоплательщику на обжалование приказа о документальной проверке по упрощенной судебной процедуре. Причем на время обжалования приказа проверка должна быть приостановлена.
В части процедур взыскания задолженности налогоплательщика необходимо воскресить к жизни некоторые мертворожденные нормы (например, об обращении взыскания на дебиторскую задолженность налогоплательщика), а также упростить процедуры взыскания не оспоренного налогового долга, отменив очевидно лишний судебный контроль, используемый налогоплательщиком зачастую для злоупотребления своими правами. Мы должны снять любые процессуальные препятствия на пути обращения взыскания неоспоримого налогового долга на имущество налогоплательщика.
Нет нужды в рамках этого материала перечислять все ошибки общей части НК, над которыми следует провести работу. Их достаточно. Однако даже вся их совокупность не дает возможности говорить нам о том, что мы делаем, как о реформе налогового администрирования, скелет которого сегодня является вполне приемлемым для функционирования. Этого нельзя сказать о финансовой ответственности за налоговые правонарушения. Главы 11, 12 НК требуют системного изменения подходов в правовом регулировании.
Без вины нарушитель
Эксперты устали уже кричать о неприемлемости существования в ХХІ в. в европейской стране ответственности за совершение налоговых правонарушений без вины или, другими словами, усеченного состава налогового правонарушения. Этого нет даже в России и Казахстане! Однако мы с завидным упорством отказываемся сдать один из последних бастионов доктрины советского финансового права. Вина, как обязательный элемент состава налогового правонарушения, повлечет за собой необходимость внесения целого ряда налоговых норм, не известных до сих пор налоговому праву (обстоятельства, отягчающие/смягчающие/исключающие ответственность, формы вины и т.д.). Вина также повлечет за собой возможность расширения дискреции налогового органа при определении меры ответственности, а значит, даст возможность предусмотреть вилки налоговых санкций (от и до) по примеру санкций за административные правонарушения. Такое нововведение существенно усложнит работу налоговым органам, поскольку бремя доказывания вины правонарушителя ляжет на них, однако в данном случае слишком переживать не стоит. Ведь один существенный элемент состава налогового правонарушения принципиально изменит парадигму юридической ответственности за налоговые правонарушения, сделав налоговые отношения справедливее.
К работе над институтом налоговой ответственности относится и вопрос об ответственности государства за налоговые правонарушения. У нас не вызывает сомнений то, что государство не только должно требовать у налогоплательщика исполнения обязанностей, но и отвечать взаимностью. Причем, как в первом, так и во втором случае исполнение обязанности должно обеспечиваться финансовой ответственностью. Пока в НК есть только один состав налогового правонарушения, где субъектом является государство. Государство отсутствует даже в перечне субъектов правонарушения (ст. 110 НК). Вместе с тем очевидно, что оно само заинтересовано в том, чтобы предусмотреть для себя в лице фискальных органов и их должностных лиц ответственность за нарушение прав налогоплательщиков. Ведь это послужит устранению вопиюще немотивированного дисбаланса в правовом положении сторон отношений и простимулирует налогоплательщика к работе в правовом, белом поле, что в свою очередь в совокупности с другими нововведениями приведет к увеличению отчислений в госбюджет.
Мы уже не раз говорили о необходимости реформирования системы госуправления налоговыми отношениями. Оно состоит в качественном поэтапном, без резких движений, обновлении кадрового состава налоговой службы за счет привлечения к работе в налоговом ведомстве молодежи. Мы категорически против резкого сокращения аппарата ГФС, ликвидации ее органов на местах, но, без всякого сомнения, упразднению подлежит налоговая милиция, с момента ее создания работающая исключительно на себя, с передачей полномочий по расследованию уголовных производств по налоговым преступлениям в ведение МВД. Необходимо деятельно, а не на словах, сместить акценты с фискальной на сервисную роль налоговой службы. И пусть это прозвучит крамольно, но факты свидетельствуют о том, что прошлая власть преуспела в этом значительно больше, чем нынешняя.
В этом контексте наибольшее значение имеет изменение налоговой политики государства. Да, суть работы налоговиков — в обеспечении максимальных налоговых поступлений в госбюджет. Их конфликт с налогоплательщиком естественный. Он присутствует и должен присутствовать в основе налоговых отношений. Вопрос в чувстве меры. В том, где руководство налогового ведомства проводит грань, которую чиновнику нельзя преступать, преследуя цель наполнения казны. При желании эту грань легко установить — это закон. А если он не совершенен, имеет пробелы, он в силу того же закона толкуется в пользу налогоплательщика. Поэтому распространенную практику злоупотреблений налоговиками своими правами (как, к примеру, последний трюк — толкование ГФС визиток как дополнительного блага налогоплательщика, с которого должен удерживаться налог) необходимо упразднить как таковую, не оставив даже намека на нее. Более того, мы бы пошли дальше, введя специальные санкции за умышленное использование налоговыми чиновниками своих прав во вред интересам налогоплательщика (полицейскую шикану). Только таким образом, в результате упорного и долгого труда мы сможем обеспечить доверие и уважение налогоплательщиков к налоговой службе.
Бог — в идеях
Указанные меры по усовершенствованию налоговой системы не ставят точку на работе с ней. Это лишь первый этап, первый шаг реформирования, с которого надо начинать. Усовершенствовать администрирование необходимо и на следующих этапах реформы (распространении РРО, непрямые методы налогового контроля и т.д.). Но без обеспечения качественной юридической основы дальнейшее совершенствование невозможно. Кропотливая работа с мелочами, с запятыми общей части НК не терпит пиара, суеты и должна осуществляться профессиональными юристами, а не демагогами-активистами, нашедшими себя в постмайданный период возле корыта налоговой реформы.
У старой пословицы о дьяволе в деталях есть менее известное продолжение — «Бог — в идеях». Уточняя народную мудрость, отметим, что Бог — в идеях, не искаженных деталями, в идеях четко и грамотно продуманных и реализованных до мелочей. Такие идеи способны убедить, повести за собой, изменить собой человека и общество. Именно такой является идея создания качественного, действенного, эффективного налогового администрирования, приведения статуса налогоплательщика в соответствие с общеевропейскими нормами. Воплощение этой идеи не терпит промедления. Ее необходимо реализовывать уже сейчас, детально обсуждая и дорабатывая в профессиональном кругу. И именно работа над усовершенствованием налогового администрирования должна задать тон и стиль дальнейшему налоговому реформированию, поставив крест на использовании налоговых отношений как пиар-площадки для людей настолько же безответственных, насколько далеких от понимания проблем налогообложения.
- Информация о материале
Офшорні власники ТЕЦ-5 викачають з харків’ян до 50 мільйонів на коштовний мазут
ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» 25 лютого внесло зміни до угоди з ТОВ «Укрістгаз» щодо закупівлі палива на 2016 рік й планує закупити мазут на суму 89,98 млн. грн.
Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».
До кінця року Пат «Харківська «ТЕЦ-5» планує закупити паливний мазут М-100 за ціною 8 998,02 грн./т. Це значно дорожче від ринкових та тендерних цін інших замовників.
Наприклад, у лютому ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» уклало угоду з ТОВ «Трейд Коммодіті» на постачання мазуту по 5 900 грн/т.
Зараз паливний мазут можна придбати автомобільними партіями по ціні 4999 грн./т. Залізничні поставки, які замовила «ТЕЦ-5», коштують ще дешевше. За даними консалтингової групи «А-95», цього року середні ціни коливаються в діапазоні 4400-4700 гривень.
Відтак закупівельна ціна є удвічі вищою від ринкових цін. Переплата по цій угоді може скласти 40-50 млн грн. у перерахунку це складе близько 80-90 гривень додаткового платежу на кожного з 534 тисяч абонентів ТЕЦ-5.
Нагадаємо, що ТОВ «Укрістгаз» у 2012 році придбало «Харківську ТЕЦ-5». Тоді цю компанію пов’язували з оточенням Юрія Бойка та Дмитра Фірташа.
Директором ТОВ «Укрістгаз» є Володимир Крупко, який є сином екс-міністра Кабінету міністрів Петра Крупка, що працював в обох урядах Юлії Тимошенко.
Це підприємство зареєстроване на австрійську компанію «Ітонс холдинг гмбх». Компанію «Укрістгаз» пов’язували з оточенням Юрія Бойка та Дмитра Фірташа. Австрійська фірма належить кіпрській компанії «San Posidanius Investments Limited» (Кіпр) і офшору «Ithuba Natural Resources Fund» (Кайманові острови).
Кінцевим бенефіціаром ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» держреєстрі вказаний кіпріот Дімітріс Іоанідіс. Він є партнером Вадима Новинського в «Азов петролеум ЛЛС».
Крім того, ТОВ «Укрістгаз» володіє 75 % ПАТ «Волиньобленерго». Ще 21% акцій обленерго має кіпрська «Garensia Enterprises Limited», яку ЗМІ пов’язують із Костянтином Григоришиним.
Під час останніх зборів акціонерів у 2015 році,представником ТОВ «Укрістгаз» був Богдан Курінний. Крім того, членам набради стали Віталій Левченко та Євген Олександрович Тютюнніков. Він був засновником ТОВ «Лісічанська вода» й ТОВ «Рубіжанська вода». Його партнером у цих компаніях було ТОВ «Хімічно-промисловий альянс», яким володіє кіпрський офшор «Діренс Вентурес Лімітед» і Антон Чернецов. Вони ж володіють ТОВ «Таун Сервіс». За даними «Наших Грошей» ці фірми контролюються оточенням лідера фракції «Опозиційного блоку» Юрія Бойко.
- Информация о материале
Безвізовий режим: чиновникам доведеться декларувати «золоті батони» і майно родичів
На пленарному тижні депутатам належить провести роботу над помилками: виправити закон про електронне декларування, щоб українці змогли їздити в ЄС без віз. Скандальний «проект Денисенко» під тиском ЄС повинні скасувати, повернувши обов'язкове електронне декларування кровно нажитого чиновниками вже з цього року. Правда, поки це тільки обіцянки. Готового документа, що скасовує вже прийнятий «проект Денисенка» ніхто і в очі не бачив, хоч голосування заплановано на вівторок. А члени профільного парламентського антикорупційного комітету кажуть, що проект, який виставлять на голосування, пишуть в АП, і нічого спільного з вимогами ЄС в документі немає.
СКАНДАЛЬНІ ПРАВКИ. Вчора в Раді пройшло засідання лідерів депутатських фракцій і груп із Гройсманом, де якраз і обговорили порядок денний парламенту на наступний пленарний тиждень. Спікер пообіцяв, що парламент внесе зміни в «проект Денисенка» №3755 про електронне декларування.
«На наступному пленарному тижні у нас є всі підстави прийняти остаточно зміни в електронному декларуванні, і будуть виконані на 100% всі зобов'язання, які Україна на себе взяла (перед ЄС – Авт.). Залишається невиконаним вимога про створення Нацагентства з питань запобігання корупції (проходить конкурс по доукомплектування керівного складу – Авт.). Але це питання до уряду. Думаю, і те, і інше буде виконано, і ми отримаємо безвізовий режим вже в 2016 році», – заявив Гройсман перед вчорашньою зустріччю з лідерами депутатських фракцій і груп.
Йдеться про зміну прийнятого Радою 16 лютого закону авторства нардепа від БПП Вадима Денисенка. Спочатку у документа була одна єдина мета – скасувати скандальну правку позафракційного Володимира Мисика до держбюджету, яка відкладала введення системи електронного декларування майна чиновників на рік. Але при розгляді «закону Денисенка» в залі з голосу внесли кілька правок. По-перше, відклали на рік введення кримінальної відповідальності за брехню в декларації (два роки в'язниці). По-друге, дозволили декларувати майно лише тих родичів, які проживають разом з декларантом. Тобто, майно, нажите корупційним шляхом можна переписати на дочку, сина або бабусю, і піти від відповідальності. По-третє, правками збільшили вартість подарунка, який потрібно декларувати з 50 до 150 мінімальних зарплат (з 68 900 грн до 206 700 грн).
В Єврокомісії поправки в законі про електронне декларування помітили, закликавши Верховну Раду переголосувати документ. А щоб наміри офіційного Брюсселя сприйняли всерйоз, Україна «викинули» з безвізового пакета з Грузією. І 9 березня Єврокомісія вже дала зелене світло Раді ЄС щодо скасування віз для Грузії.
«А по Україні все залежить від того, чи відповідають прийняті закони критеріям, про які ми домовилися раніше. Є невідповідність погодженим вимогам законодавчої норми про електронне декларування доходів українських чиновників. Тут є необхідність вдосконалення», – заявив в ході українського тижня в Європарламенті єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Йоханнес Хан.
У неофіційних бесідах з Сегодня.ua в АП і БПП пояснювали скандальні правки так: «І так вводять нову онлайн форму декларування. Гарантуємо, що маса чиновників будуть робити помилки, заповнюючи декларації. А при тотально корумпованою правоохоронною системою, у чиновника вимагатимуть хабара, щоб не сісти на два роки. Цього не можна допустити. А так, за рік потренуються заповнювати декларації, і з 2017-го вже можна буде вводити систему електронного декларування».
Члени Центру протидії корупції відповідають, що за цей рік все майно, нажите корупційним шляхом, чиновники просто перепишуть на людей, з якими не проживають на одній житлоплощі.
«Ну не можуть депутати себе змусити нормально декларувати майно і бути готовими нести відповідальність за незадекларовані активи. Вони бояться і пояснюють це тим, мовляв, у нас погані правоохоронні органи. Так, ми всі про це знаємо: правоохоронні органи можуть «наїхати» на звичайну людину і забрати все. Але депутати про це згадали тільки тоді, коли відчули, що пахне смаженим для них», – сказала виконавчий директор Центру протидії корупції Дар'я Каленюк, яка також була присутня на українському тижні в Європарламенті.
ВЕТО ПРЕЗИДЕНТА. Була в БПП і інша теза, який прямо з Брюсселя озвучував глава фракції БПП Юрій Луценко: «Закриті зустрічі з керівництвом Європарламенту та Єврокомісії були дуже відвертими. Європа в шоці від мільйона сирійських біженців. Говорити про безвізовий режим для воюючої країни (для України – Авт.) в таких умовах – непопулярне. Голландські політики вимагають зупинити всі процедури до кінця референдуму про безвізовий режим для України (6 квітня в Голландії пройде референдум щодо Угоди про асоціацію Україна – ЄС – Авт.)…».
За словами Дар'ї Каленюк, такими висловлюваннями депутати заздалегідь готують собі «подушку»: «Якщо не дадуть безвізовий, тому що депутати і далі будуть обводити навколо пальця європейців, звичайно, будуть «винні» європейці. За Грузії позитивний висновок Єврокомісії вже є. Ми могли не чекати референдуму в Голландії, а виконати всі антикорупційні вимоги ЄС ще в грудні-січні. І, таким чином, послати позитивний посил голландцям, що Україні можна довіряти, що Україна виконує зобов'язання».
Зараз скандальний «закон Денисенка» чекає на підпис президента в АП. Після вчорашнього засідання лідерів депутатських фракцій і груп Юрій Луценко заявив, що Петро Порошенко поверне документ зі своїми правками назад до парламенту. Тобто, застосує право вето. «Ми сподіваємося, що сьогодні ввечері президент повернеться з Туреччини і розбереться з законом про електронне декларування. Ми сподіваємося, що президент поверне в парламент (застосує право вето – Авт.) Прийнятий закон зі своїми правками. І якщо не у вівторок, то в четвер Рада його підтримає», – заявив Луценко.
Але не всі поділяють оптимізм глави фракції БПП. Один з членів парламентського антикорупційного комітету сказав Сегодня.ua, що зараз в АП якраз працюють над правками в «закон Денисенка», і не всі вони будуть бездоганними. А член все того ж антикорупційного комітету, нардеп від «Радикальної партії» Ігор Попов вважає, що «проект від імені підставної автора спустять (внесуть в Раду – Авт.) В понеділок увечері, і будуть вимагати розглядати похапцем, без обговорень з порушенням всіх регламентних норм».
«За оперативною інформацією, реальні автори законопроекту пропонують звузити завдання НАПКА до звірки відомостей офіційних декларацій з даними держреєстрів. Питання про джерела і законності отриманих доходів – задаватися не повинні, підозри про законному збагаченні – перевірятися не будуть. Активи, зареєстровані на підставних осіб, будуть перебувати за межами уваги НАПКА. У той же час, вчора на комітеті знову обговорювали факти арешту 13 млн франків одного з діючих суддів, які звичайно ж в декларації не фігурували», – написав у своєму Facebook Ігор Попов.
- Информация о материале
Кернес заплатить 18 мільйонів за вивіз сміття фірмі, якій за копійки віддали комунальну техніку
КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» 2 березня уклав угоду субпідряду з ТОВ «Харків Екоресурс» щодо збирання та вивозу побутових відходів на території двох районів Харкова загальною вартістю 18,42 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».
Субпідрядник комунальників повинен вивезти відходи з Шевченківського (кол. Дзержинський) та Київського району Харкова. За обслуговування протягом 2016 року Шевченківського району «Харків Екоресурс» отримає 15,03 млн грн. За це вони повинні зібрати та вивезти від багатоповерхових житлових будинків 246 тис куб м сміття та 17 тис куб м великогабаритних відходів.
За прибирання Київського району фірма отримає 3,39 млн грн. За ці кошти вона повинна зібрати й вивезти 56 тис куб м побутових відходів та 4 тис куб м великогабаритних відходів.
Засновниками переможця торгів – ТОВ «Харків Екоресурс» зараз є мешканець Німеччини Олександр Бейніш та Петро Бондаренко. Раніше серед засновників також був депутат Харківської міськради від партії «Відродження», директор Департамента будівництва та шляхового господарства міськради Володимир Чумаков.
Олександр Бейніш також є серед засновників ТОВ «Харків Жилсервіс 2009». Крім нього, засновниками цього підприємства є Геннадій Святенко та ТОВ «Прогресивні технології та комунікації». Останнє належить Віктору Потаніну та Ольгі Кирилловій, яка багато років була бізнес-партнером мера Харкова Геннадія Кернеса. Зокрема, їй і зараз належить частина готелю «Національ», бенефіціаром якого є Кернес, а також акції «7 каналу», де бенефіціаром є дружина міського голови Харкова Оксана Гайсинська.
Ще недавно Бейніш також був співзасновником ТОВ «Чистий дім плюс», який щороку виграє підряди від міськради на відлов безпритульних тварин та дезинфекцію будинків.
З 2009 року, коли ТОВ «Харків Екоресурс» почало вигравати тендери, вони отримали замовленьт на суму 60,68 млн грн.
Конкурентами переможця на тендері були ТОВ «Укрековторпром» та ТОВ «Перероблюючий завод», чиї пропозиції були дорожчими.
Засновниками ТОВ «Укрековторпром» є Олександр Колінько, Владислав Коломієць та Владислав Плаксін.
Засновниками ТОВ «Перероблюючий завод» є Денис Дачук, Святослав Хоменко та Ахмед Косо-огли. Директор – Микола Овсянецький. Дачук є партнером Геннадія Гаєвого по ТОВ «Підприємство Харківського району «Перероблюючий завод». Гаєвой – бізнес-партнер міністра МВС Арсена Авакова по АТ «Інвестор».
Святослав Хоменко був помічником колишнього нардепа від БЮТ та «Батьківщини» Віталія Данилова.
ТОВ «Перероблюючий завод» фактично володіє Роганським полігоном ТБО, який мав бути зачинений кілька років тому через його близьке розташування до Міжнародного аеропорту «Харків».
В березні 2015 року правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем та розкраданням майна КП «Благоустрій». Правоохоронці встановили, що з 2011 по 2015 роки КП «Благоустрій» придбало у ТОВ «Автоскладальне підприємство «Кобальт» техніки на загальну суму 13,1 млн грн. після чого, частина цих коштів була виведена через «прокладки»: ТОВ «Гефест альянс», ТОВ «Континентмаш», ТОВ «Опта-трейд Україна», ТОВ «Торенія», ПП «Ексім-басіс», які мають ознаки фіктивності. А техніку комунальники передали в оренду ТОВ «Харків Екоресурс».
Під час допиту директора комунального підприємства правоохоронці встановили, що техніку приватники отримали в оренду без будь-яких погоджень з Управлінням комунального майна та приватизації міськради.
За даними документів, які є у розпорядженні «Наших Грошей», у січні 2015 року ТОВ «Харків Екоресурс» взяв в оренду 31 одиниці техніки 2010-2012 років випуску, яка належить КП «КВБО». Термін дії цієї угоди до 14 грудня 2017 року. Розрахункова базова орендна плата за місяць на грудень 2014 року складала 93,5 тис грн. Тобто десь 3 тис. грн. за одну одиницю техніки.
У липні 2015 року вони також орендували сміттєвоз 2014 року випуску. Базова орендна ставка за перший місяць склала 13,79 тис грн.
- Информация о материале
Страница 579 из 2102
