Харьков криминальный
Включить/выключить навигацию
  • Главная
  • Статьи
  • Досье
  • Ликбез
  • Фоторепортаж
  • Хихаханьки
  • Письма
  • Детектор лжи
  • Контакты
  • Вы здесь:  
  • Главная
YouControl - простий спосіб перевірити компанію або директора

Главная

Новий голова Дергачівської РДА вказав в декларації 300 тис. доларів готівки, але приховав де живе

  • Печать
  • E-mail

Голова Дергачівської РДА Костянтин Жидков, який 6 червня був призначений на цю посаду, не вказав у декларації місце проживання.

Про це стало відомо з його декларацій, які опубліковані у Єдиному реєстрі електронних декларацій.

В його декларації не заповнений пункт, щодо об’єктів нерухомості, які є у власності декларанта, чи у його користуванні.

На думку юриста «Харківського антикорупційного центру» Володимира Рисенко це є порушенням, адже навряд чи чиновник мешкає на вулиці.

У своїй останній декларації перед звільненням з посади першого заступника Валківської РДА, Жидков вказав лише річну зарплату 54563 грн. та готівкові кошти у сумі 295 тис. дол.

Автотранспортні засоби були також відсутні, хоча раніше, за даними ЗМІ, у власності Жидкова був «Хаммер».

Нагадаємо, що раніше Жидков працював у СБУ, обіймав посаду керівника служби безпеки торгової групи «TARGET», був засновник охоронного агентства «Шерхан».

Зараз ця фірма записана на його батька Сергія Жидкова.

У 2014 році указом Міністра аграрної політики України призначений виконуючим обов'язки директора Харківського Заводу шампанських вин, але пробув на цій посаді не довго.

В 2015 році обіймав посаду директора «Докучаєвський чорноземів». Серед засновників цій фірми є його батько, а також Олег Кияшко та Віктор Макарицький.

Информация о материале
Опубликовано: 14 июня 2017
Меткиновий,голова,дергачівської,рда,вказав,декларації

Порядок виправлення помилки у свідоцтві про право власності на житло

  • Печать
  • E-mail

Досить частими є випадки, коли при оформленні спадщини нотаріус виявляє помилку у свідоцтві про право власності на житло, і не приймає таке свідоцтво. Або ж самі власники виявляють помилки у своєму свідоцтві про право власності чи іншому правовстановлюючому документі.

Тому, не втрачає своєї актуальності питання про те, як же виправити помилки у свідоцтві про право власності на житло чи іншому правовстановлюючому документі.

Слід зазначити, що існує два способи виправлення такої помили:

  • несудовий (шляхом звернення до органу, який видав правовстановлюючий документ),
  • та судовий порядок (шляхом встановлення належності правовстановлюючого документа особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті).

Найпростішим варіантом виправлення помилки у правовстановлюючому документі (свідоцтві тощо) є звернення до органу, який видав такий документ з відповідною заявою. У заяві необхідно обов’язково вказати суть виявлених помилок, та додати документи, які підтверджують зазначені помилки.

Органи, що видали правовстановлюючий документ, можуть виправити помилку в такому документі лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу, який видав правовстановлюючий документ (технічна помилка).

Якщо ж в документах на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може тільки суд.

Також судовий порядок встановлення факту належності правовстановлюючого документу залишається єдиним способом усунення перешкод у реалізації прав власника у тому разі якщо у виправленні помилки відмовлено, або орган, який видав документ ліквідовано, а орган в якому знаходиться архівна реєстраційна справа не наділений повноваженнями виправляти такі помилки.

Отже, якщо виправити помилку несудовим способом неможливо, необхідно звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Зазначена заява розглядається судом у більш спрощеному порядку, порівнюючи з розглядом позовних заяв, а саме в порядку окремого провадження за правилами, встановленими для розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У заяві необхідно обов’язково вказати якими доказами підтверджується той факт, що у правовстановлюючих документах дійсно допущено помилку, а також обґрунтувати з яких причин неможливо виправити помилку в інший спосіб, відмінний від судового.

Суд розглядає справу про встановлення фактів, якщо:

  • згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян,
  • чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
  • заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
  • а також якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

До заяви обов’язково необхідно додати документ, що підтверджує сплату судового збору. Розмір судового збору для фізичних осіб становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду. Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено станом на 1 січня 2017 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1600 гривень. Отже, за подання в 2017 році фізичною особою заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 320 грн.

Информация о материале
Опубликовано: 13 июня 2017
Меткипорядок,виправлення,помилки,свідоцтві,про,право

Рей Курцвел vs. Міненерго. Наскільки футуристична українська енергостратегія

  • Печать
  • E-mail

Після багатьох невдалих спроб епопея з написанням української енергетичної стратегії, схоже, добігає кінця. Попередні спроби були або відверто лобістськими або розроблялися без залучення громадськості та експертів. Результатом цього стала чинна енергетична стратегія до 2013 року за підписом самого Азарова.

Написана під диктовку вугільного лобі вона передбачала розширення використання вугілля та збільшення споживання електроенергії в рази. Це в той час, коли локомотиви європейської та світової економіки, в тому числі Китай, почали активно відмовлятися від вугільної генерації.

Нова енергетична стратегія, яку невдовзі повинен затвердити Кабмін, відходить від радянських традицій розуміння енергетики як винятково централізованої і зорієнтованої на атомну та вугільну генерацію. Однак технологічний ландшафт у світі швидко змінюється.

Хоча «Гігафабрика» Ілона Маска, китайські виробники дешевих сонячних батарей та розробники останніх робототехнологій далеко від України, їх вплив на українську енергетику зростатиме. До 2035 року можуть з'явитися нові технології, що суттєво вплинуть на функціонування енергетичного сектору.

Отже, енергетичну стратегію доведеться переглядати та коригувати. Цей текст — спроба спрогнозувати, які можливі технологічні зміни та інновації впливатимуть на виконання української енергетичної стратегії.

Для такого прогнозу автор скористався працями штатного футуриста Google Рея Курцвейла, який недавно оприлюднив прогнози технологічного розвитку людства до 2099 року. Українська енергетична стратегія має менший горизонт планування — до 2035 року. Тож як бачать майбутнє Рей Курцвейл та українські енергетики?

Обленерго проти штучного інтелекту (2017-2020)

Чернетка енергетичної стратегії передбачає, що головні акценти повинні бути зроблені на впровадження реформ та формування конкурентного та інвестиційно привабливого середовища. До цього часу передбачається також завершити імплементацію Третього енергетичного пакету.

Це значитиме, що компанії не зможуть володіти одночасно генерацією та мережами. Тобто одна компанія чи індивід не зможуть володіти електростанціями та обленерго. До 2020 року планується також інтегрувати українські газові та електричні мережі з європейськими — принаймні на рівні інституцій.

До 2020 року повинне завершитися реформування енергетичних компаній, зрости видобуток газу, знизитися енергоємність ВВП та збільшитися частка відновлюваних джерел енергії в українському енергетичному міксі.

Цей же етап передбачає запровадження високих стандартів з виробництва, транспортування, трансформації і споживання енергії, фінансування інвестиційних проектів у рамках Національного плану скорочення викидів (НПСВ) відповідно до законодавства України та зобов'язань перед Енергетичним співтовариством.

Поки Україна впроваджуватиме конкуренцію на енергетичних ринках, на думку Курцвейла, у світі відбудуться значні зрушення у персональній обчислювальній техніці. Якщо просто, то вся техніка стане безпровідною — кабелі зникнуть.

Силові кабелі електромереж, ймовірно, залишаться, однак для зарядки телефонів та ноутбуків усе більше використовуватимуть безпровідні зарядні пристрої.

У тому ж 2020 році, каже Курцвейл, домашній комп'ютер за своїми обчислюваними потужностями зрівняється з людським мозком. Це означатиме, що штучний інтелект знайде широке застосування у багатьох сферах людської діяльності.

Не стане винятком й енергетика. Ще в 2016 році Google на 27% зменшив споживання електроенергії у своєму центрі обробки даних, використавши штучний інтелект для керування споживанням своїх серверів.

Однак українцям не варто очікувати, що диспетчерів в обленерго та «Укренерго» замінить штучний інтелект. Ці плани доведеться відкласти на кілька років — наразі у нас тільки починають автоматизововувати підстанції.

Роботи-електрики та роботи-нафтовики (2020-2025)

За Курцвейлом, до 2021 року будь-де на поверхні Землі (85% покриття) можна буде отримати доступ до безпровідного інтернету. У 2022 році в Європі та США з'являться закони, що регулюють стосунки між людьми та роботами.

Візіонер із Google вважає, що у 2024 році елементи штучного інтелекту стануть обов'язковими в автомобілях. Інакше кажучи, люди на матимуть права сідати за кермо автомобіля, якщо той не обладнаний комп'ютерними помічниками. У 2025 році з'явиться масовий ринок гаджетів-імплантів.

Такий розвиток технологій цілком може відповідати баченню української енергетичної стратегії. Адже до 2025 року планується розвиток розподіленої генерації та початок впровадження «розумних мереж» (SmartGrid).

Ці мережі зможуть повідомляти про поточну ціну на електроенергію, наприклад, електромобілю. Останній, відповідно до його налаштувань, зможе вирішити: заряджатися йому в момент пікового споживання чи продати накопичений в акумуляторі струм, а зарядитися вночі, коли ціна на електроенергію впаде.

Це лише найпростіший сценарій, адже вся техніка у «розумній мережі» знатиме, коли їй потрібно заряджатися, а коли — варто почекати. Такі зміни в українській енергетиці вимагатимуть використання штучного інтелекту, бо диспетчери не зможуть вручну впливати на споживання струму мільйонами «розумних» пристроїв.

З такими вимогами ручне управління енергетикою стане малоймовірним. Компанії, що працюють на енергетичних ринках, муситимуть або мати великий штат програмістів та науковців, або купувати відповідні рішення у розробників.

Можна собі уявити також використання штучного інтелекту Національним регулятором: тарифи буде затверджувати не людина, а програма, що знає все про українську енергетику і в реальному часі збирає дані від тисяч джерел у країні — від лічильників, термометрів до складів із вугіллям.

На фоні поширення робототехніки значну частину небезпечних та типових робіт у багатьох галузях почнуть виконувати роботи. Можна буде побачити роботів-електриків, що самостійно приїздять ремонтувати чи оглянути електроопору, якщо на ній спрацював якийсь «розумний» датчик. До речі, вже зараз в Україні обленерго експериментують з використанням дронів для обстеження опор електропередач.

До 2025 року, згідно із стратегією, Україна почне оптимізувати та оновлювати енергетичну інфраструктуру. До 2025 року планується інтегрувати українську енергосистему з європейськими мережами — із зоною континентальної Європи ENTSO-E в режимі експлуатації, що дозволить торгувати електроенергію з європейськими країнами. І це знову ж вимагатиме підвищення залучення штучного інтелекту та складних алгоритмів для таких завдань. Щоправда, це вимагатиме також чималих інвестицій.

Також до 2025 року розробники стратегії планують модернізувати системи обліку і залучити споживача до управління його попитом на енергетичні ресурси. Із першим пунктом все зрозуміло — облік і розумний облік — це основа розумного споживання та енергоефективності. Однак нещодавній провал Верховною Радою голосування закону про комерційний облік тепла та води ставить під сумнів те, що заплановано у стратегії.

Цікавішим є пункт про залучення споживача до управління попитом. Впровадження систем керування попитом (Demand Response) дозволяє оптимізувати енергоспоживання. Якщо постачальник електроенергії може на два градуси зменшувати чи збільшувати робочу температуру кондиціонера, то він може збільшувати чи зменшувати споживання енергії.

Два градуси — це зміна температури, яка майже не помітна для тіла, однак споживання 100 тис кондиціонерів — суттєва річ для енергосистеми. Керування цим споживанням — економічно цікаве і споживачу, і постачальнику.

До 2025 року планується здійснити ще один прорив — забезпечити повне покриття власних енергетичних потреб завдяки внутрішньому видобутку газу. З точки зору Курцвейла, у такій глобальній #перемозі активну участь братимуть роботи, що прискореними темпами встановлюватимуть газові вишки в українських степах.

Стратегія також передбачає розвиток розподіленої генерації і створення розгалуженої інфраструктури для електротранспорту. Це означатиме значний попит на послуги балансування та пов'язане з ним програмне забезпечення.

Інфраструктура електротранспорту вимагатиме великої обчислювальної потужності та «розумних алгоритмів». Системі доведеться швидко реагувати, наприклад, на одночасну зарядку електромобілів сотнями тисяч власників.

Залишається тільки уявити, як робот на повністю автоматичній зарядній станції питатиме, чи потрібно протерти скло у новенькій Tesla, поки вона заряджається.

Хакер спалив мій холодильник

Період до 2025 року стане часом підвищення загроз, пов'язаних з кібербезпекою. Це стосується й енергетики, яка вкрай вразлива до кібератак. Чим більше трансформаторних підстанцій та диспетчерських буде обладнано автоматикою, тим гнучкішою буде енергосистема..

Недавні відносно вдалі атаки на енергетичні об'єкти «Укренерго» та «Прикарпаттяобленерго» показують, що для хакерів енергосистема стає вкрай цікавою.

Справа не лише у можливості віддалено відключити підприємство конкурента від електроенергії або у бажанні спричинити збитки державі. Клієнтські бази даних енергетичних компаній можуть стати цінним здобутком для спамерів. Однак результати діяльності хакерів в енергосистемі можуть бути більш масштабними — до відключень цілих регіонів.

Самокеровані енергосистеми (до 2025)

До 2035 року Курцвейл передбачає низку цікавих технологічних зрушень, що впливатимуть на енергетику та українську енергетичну стратегію.

На його думку, до 2027 року персональний робот стане звичним гаджетом — як кавоварка, холодильник або смартфон. Його можна буде послати в Ощадбанк заплатити рахунок за електроенергію. Однак він, швидше за все, зчитає дані з лічильника і заплатить постачальнику електроенергії через інтернет. Для любителів паперових квитанцій зроблять спеціальний музей-атракціон.

За Курцвейлом, до 2028 року сонячна енергія стане настільки дешевою, що буде задовольняти сумарні енергетичні потреби людини. У таких умовах енергетична стратегія має адекватний вигляд: до 2035 року повинні бути здійснені інвестиції у нові потужності у зв'язку із закінченням строку експлуатації старих.

Стратегія передбачає вибір типу генерації залежно від прогнозної цінової кон'юнктури на паливо та інтенсивності розвитку кожного типу генерації.

Це ставить великі питання перед українською енергетикою, передовсім, перед обленерго. З масовим встановленням сонячних панелей вона почне розсипатися. Доб'ють її домашні системи накопичення. Якщо розподільчі компанії не створять більш спроможної моделі на майбутнє, їх чекатимуть значні потрясіння.

Для вирішення такого завдання гравці українського енергетичного ринку зможуть застосувати штучний інтелект. Принаймні Курцвейл стверджує, що у 2029 році комп'ютер зможе пройти тест Тюринга. Відтак його можна буде використати для вирішення питання, що робити, коли у кожного є власні сонячні батареї.

Поки у Каліфорнії розгулюватимуть автономні домашні роботи та курсуватиме транспорт без водія, в Україні до 2035 року відбудеться важливий прорив: вугільний сектор досягне конкурентних та прозорих умов функціонування. Такий квантовий стрибок станеться на фоні різкого здешевлення продуктів завдяки масовому використанню нанотехнологій, яке передбачає Курцвейл.

Тобто нові технології дозволять, нарешті, зрозуміти, чому ціна вугілля за формулою Роттердам+ настільки дорога, а шахтарі залишаються настільки злиденними.

Нанотехнології будуть також доречними для боротьби з викидами українських ТЕС і ТЕЦ, особливо якщо вугільна генерація збирається жити аж до 2035 року. У стратегії заплановано досягнення цільових показників скорочення шкідливих викидів згідно з відповідним національним планом.

На думку розробників стратегії, сталий розвиток енергетики, що планується до 2035 року, передбачає також підвищення енергоефективності та охорони довкілля, зокрема — запровадження стандартів будівництва «пасивний дім», реконструкцію ТЕЦ відповідно до європейських екологічних стандартів.

На той же період передбачається впровадити комерційні розрахунки за теплопостачання та охолодження на основі якісних показників. Таке завдання — великий виклик, адже в Україні нема обов'язкового комерційного обліку тепла, а Верховна Рада кілька тижнів тому провалила голосування за відповідний законопроект. Ця ідея може хибувати на надмірну зарегульованість: якщо сьогодні галузь охолодження спокійно і динамічно розвивається без втручання держави, то після того, як НКРЕКП почне встановлювати тарифи на охолодження, можуть виникнути проблеми із ціною таких послуг.

Ще одним важливим здобутком до 2035 року стане повна інтеграція України у європейську систему транспортування газу та поглиблення кооперації з країнами Центральної Європи для підвищення надійності поставок. Це означатиме високий рівень інтеграції різних ІТ-рішень між Україною та європейськими країнами.

Проблема не в техніці, а в букві

Українська енергетична стратегія виглядає доволі синхронізованою з рівнем сучасного технологічного розвитку та відкрита до майбутніх змін технологічного ландшафту в енергетиці. У всякому разі, передбачені Курцвейлом технологічні прориви сприятимуть реалізації такої стратегії.

Однак, швидше за все, основні проблеми виникатимуть не на технічному чи технологічному рівнях — на глобальному ринку завжди знайдуться компанії з потрібними технологічними рішеннями. Ключем до успішної реалізації стратегії стане вирішення не технічних проблем, а регуляторних.

Як регулятори будуть реагувати на появу віртуальних електростанцій, «розумних» технологій та Demand Response, чи з'являться в українському законодавстві відповідні визначення — саме від цього залежатиме успіх реалізації стратегії і перехід до більш конкурентної та дружньої до довкілля енергетики.

Информация о материале
Опубликовано: 13 июня 2017
Меткирей,курцвел,міненерго,наскільки,футуристична,українська

Теперь не обманете. 5 вещей, которые нужно знать о новом законе о потребкредитовании

  • Печать
  • E-mail

10 июня в силу вступил в силу Закон «О потребительском кредитовании», призванный защитить права и законные интересы украинских кредиторов. Принятия этого закона страна ждала 25 лет. Все эти годы потребительское кредитование регулировалось частными положениями Закона «О защите прав потребителей», прописанными крайне нечётко. Из-за этого Национальному банку приходилось постоянно играть «в догонялки» с коммерческими банками, которые изобретали многообразные способы припрятывать скрытые платежи в стандартные кредитные условия.

Теперь же, как уверяют авторы закона, потребители могут рассчитывать на полноценную защиту от рисков нарушения их прав при заключении договоров потребительского кредитования с финансовыми учреждениями. Дело в том, что этот закон принят в рамках гармонизации украинской законодательной базы с европейской, как того требует Соглашение об ассоциации с ЕС. По сути, его положения повторяют соответствующую директиву Еврокомиссии. А в ЕС права потребителей при получении кредита защищены весьма надёжно.

Более того, новый закон должен поднять доверие украинцев к банковской системе. Несмотря на то что потребительские кредиты весьма популярны в Украине, за год их выдают более чем на 100 млрд грн, многие опасаются занимать деньги в финучреждениях, боясь, что банк может сделать их вечными должниками. Можно найти сотни историй, когда люди приобретали в кредит бытовую технику и телефоны, купившись на рекламу «кредита 0%». Затем оказывалось, что с учётом страховых платежей, банковских комиссий и пени за незначительную просрочку реальная процентная ставка по кредиту достигала 80–100% годовых.

Полная информация о кредите

Одна из ключевых норм нового закона — требование к финучреждениям предоставлять клиенту всю информацию о кредите до подписания договора. Никаких дополнительных и скрытых платежей в договоре быть не должно. Финучреждение обязано сообщить клиенту совокупную стоимость займа с учётом процентной ставки по нему, а также стоимость всех услуг, связанных с получением кредита.

Вся эта информация будет прописана в так называемом Паспорте потребительского кредита. «Паспорт должен показать человеку все основные и дополнительные платежи, чтобы он, в зависимости от суммы и целей кредита, мог определиться со способностью погасить кредит. Изучив паспорт, потребитель сможет принять взвешенное решение о заключении договора», — говорит генеральный директор Объединения Финансовых Учреждений (AFI) Виктория Волковская.

Но даже если потребитель заключил договор, как поясняет юрист практики банковского и финансового права юридической фирмы N&D Екатерина Бредуляк, на протяжении 14 дней с даты заключения договора клиент имеет право в любой момент отказаться от него без объяснения причин. При этом у клиента финучреждения не возникает никаких обязательств что-либо платить из-за отказа от договора.

Никакого мелкого шрифта

Закон вводит дополнительные требования к финучреждению относительно рекламы его продуктов. Как отмечает юрист юридической компании «Алексеев, Боярчуков и партнёры» Юлия Лец, нередки случаи, когда финансовое учреждение обещает выдать кредит без документального подтверждения кредитоспособности (пресловутые: «для кредита нужен только паспорт и код») или сулит беспроцентный кредит. Отныне такого рода «завлекаловки» официально запрещены.

Также запрещено усложнять прочтение потребителем информации, будь то на рекламе или в договоре. Нельзя печатать часть информации мелким шрифтом или сливать её с цветом фона. Этими «методами» финансовые структуры пользуются давно. Отныне государство получит возможность контролировать подобные уловки.

Законом также предусмотрено чёткое разграничение видов процентной ставки, которая может быть фиксированной или изменяющейся. Первая вообще не подлежит изменению, а вторая будет меняться прозрачно. «Если договором о потребительском кредите предусмотрена изменяемая процентная ставка, кредитор обязан в письменном виде сообщить потребителю, поручителю и другим обязанным по договору лицам об изменении такой ставки не позднее, чем за 15 календарных дней до даты, с которой будет применяться новая ставка», — говорится в документе.

Сначала — погашение «тела кредита»

Закон меняет очерёдность погашения требований по договору о потребительском кредите. В первую очередь будут выплачиваться просроченные проценты за пользование кредитом, во вторую — уплачиваться просроченная к возвращению сумма кредита, затем — проценты за пользование кредитом, после этого — сумма кредита и, наконец, — неустойка и другие платежи.

Раньше, по словам Юлии Лец, очерёдность была нарушена: основная сумма долга, то есть «тело кредита», выплачивалась в последнюю очередь. Это приводило к тому, что средства заёмщика шли на погашение уже начисленных штрафных санкций, а сама задолженность не уменьшалась. По существу, кредит превращался в «счётчик» для клиента.

Ограничение пени

По новому закону пеня по кредиту и процентам не может превышать двойную учётную ставку Нацбанка (на сегодня 12,5% годовых), но не более чем 15% суммы просроченного платежа. По словам Екатерины Бредуляк, авторы документа этим положением уравняли условия кредитования физических лиц с действующими нормами для юридических лиц.

Ещё один важный момент: финучреждениям запрещается требовать любую дополнительную плату, связанную с досрочным погашением кредита, как это практикуется сейчас.

В то же время управляющий партнёр ЮК «Волхв» Александр Навальнев заметил в новом законе и немало негативных моментов для потребителя. Например, то, что действие договора о потребительском кредите не распространяется на займы сроком до одного месяца, кредиты на сумму, не превышающую минимальную заработную плату (при этом многомиллионные кредиты не исключены из круга потребительского кредитования), а также кредиты, которые предоставляются ломбардами под залог.

Кроме того, по словам юриста, финучреждения, согласно новому закону, не обязаны включать в перечень совокупных расходов на кредит информацию о расходах в пользу третьих лиц: нотариусов, оценщиков и страховщиков.

Защита клиента

Как полагают эксперты, новый закон прежде всего защищает права потребителей. Интересы кредитодателей учитывают буквально несколько его положений.Например, закон требует от финучреждения оценивать кредитоспособность потребителя. Ранее кредитодатель проверял платёжеспособность лишь по собственному желанию. Из-за этого некоторые финучреждения накапливали солидный портфель проблемных кредитов.

В некоторой мере защитит кредитодателей и Паспорт потребительского кредита. С одной стороны, он обязывает финучреждение предоставить клиентам полную информацию о кредите, а с другой — устраняет риски оспаривания ими кредитных договоров в связи с неполным предоставлением информации.

Действие закона не коснётся старых договоров, заключённых до вступления документа в силу. По словам Екатерины Бредуляк, это позволит финучреждениям адаптировать кредитную политику и внутренние положения под новые требования.

Но на этом «защитные меры» для кредитодателей заканчиваются. А этого, по мнению участников рынка, на сегодня очень мало. «Закон о потребительском кредитовании предусматривает максимальную защиту заёмщика,но в нём нет раздела о защите интересов кредитодателя», — подчёркивает Виктория Волковская. Поэтому участники рынка будут заниматься продвижением на законодательном уровне изменений, необходимых для защиты их интересов, в первую очередь от недобросовестных заёмщиков.

Информация о материале
Опубликовано: 13 июня 2017
Меткитеперь,не,обманете,вещей,которые,нужно

«Альпийская схема» для украинских банков — преступление без наказания?

  • Печать
  • E-mail

Обыватель, порядком уставший от регулярных, но нерезультативных разоблачений, невольно задается вопросом: а что дальше? Как очередное громкое обличение повлияет на ситуацию? Не успели украинцы забыть и о не менее убыточной для них «альпийской схеме» с корреспондентскими счетами в иностранных банках, использованной для выведения в 2011–2015 гг. из украинских финучреждений средств. А также о том, что эффективность мероприятий по возврату этих выведенных денег стремится к нулю, как и каких-либо гарантий по предотвращению подобных злоупотреблений в будущем. Работы у расследователей не убудет, в отличие от содержимого наших карманов.

Необычайные приключения украинских банкиров в Альпах

Деятельность коммерческих банков в сфере корреспондентских отношений давно стала достаточно специфическим сегментом их работы. Напомним, корреспондентский счет — прямой счет, открываемый банковскими учреждениями напрямую друг у друга и используемый преимущественно для расчетов в иностранной валюте. В украинской банковской практике такие счета очень часто используются для обслуживания экспортно-импортных операций (иногда можно уверенно добавлять «псевдо-»). Необходимо напомнить читателю об особом «кейсе» в сегменте корреспондентских отношений отечественных банков с иностранными финучреждениями, цена которого для банковской системы и экономики Украины, по оценкам представителей Национальной полиции, составила свыше 400 млрд грн. Именно такая сумма предположительно была выведена из Украины в период с 2011-го по 2015 г. при участии одного только Meinl Bank (Австрия).

Другие правоохранительные органы и регуляторы финансового рынка существенно ниже оценивают величину вышеуказанных потерь украинских банковских учреждений. По информации ZN.UA, в расследовании, проводимом НАБУ, фигурирует сумма в 12 млрд грн. Но если брать за основу размещенную в СМИ информацию Фонда гарантирования вкладов физлиц об основных схемах выведения активов из обанкротившихся банков, датированную 2015 г. (актуализирована с учетом банка «Финансы и кредит»), то получим такие оценки (см. рис.).

alpiiska schema table01 230eeТеперь становится понятным, почему упомянутая схема с корсчетами получила название «альпийской», — операции с банками из Австрии и соседнего Лихтенштейна обусловили почти 75% понесенных украинскими банками от этой схемы убытков. При этом «Дельта Банк» сгенерировал половину этих финансовых потерь. Даже обнародованные позднее данные о банке «Финансы и кредит» не пошатнули такое печальное лидерство. В апреле этого года Фонд гарантирования вкладов озвучил информацию о списании средств на коррсчетах в упомянутых иностранных банках на сумму 427,2 млн долл. США.

Наличие таких огромных убытков вызывает ряд неприятных вопросов к регулятору, ведь Нацбанк в режиме он-лайн мог видеть достаточно нестандартное «поведение» остатков средств на таких коррсчетах: для стандартных экономических операций характерны колебания в сторону как роста, так и убывания, а в данном случае наблюдался поступательный рост величины остатка на этих счетах. В дальнейшем такие средства использовались в качестве залога для предоставления кредитов за рубежом и/или возвращались в Украину как кредиты от нерезидентов. А могли и спокойно сохраняться на счетах иностранных фирм или использоваться для трансакций между нерезидентами с украинскими корнями. Или, что самое деликатное, направляться на пополнение уставного капитала банковских учреждений в Украине (по факту пополнение капитала за счет собственных кредитных средств банка транзитом через иностранные юрисдикции). А это уже настоящая головная боль для банковского надзора. Такие фактически обремененные средства существенно исказили структуру баланса банков и выполнение ними обязательных экономических нормативов (ликвидности и достаточности капитала). Ведь в теории деньги на коррсчете — это средства, которые в любой момент могут быть использованы. Информация о банковских учреждениях, величина потерь которых от «альпийской схемы» наибольшая, приведена в табл.

alpiiska schema table02 da625

Таким образом, использование коррсчетов в ряде иностранных банков достаточно существенно исказило отчетность банков (до 20% от величины балансовых активов). При этом любая инспекторская проверка банковского надзора НБУ должна была зафиксировать и отобразить в акте о результатах ее проведения наличие таких специфических остатков на коррсчетах. Также следует отметить, что подобные схемы свидетельствуют о заретушированных колоссальных дырах в активах, которые покрывались за счет сокращения капитала. Поэтому ироничную улыбку вызывают дискуссии экспертов после публикации «брошюры Таруты», по какому показателю (активы или капитал) корректно считать часть рынка у российских банков. При возможности использования подобных схем с коррсчетами искажены оба показателя.

Никогда больше?

Но самое неприятное в этой ситуации то, что такая общесистемная проблема была решена путем банальной фиксации убытков и предания огласке уже существующих и активно использованных «маршрутов» выведения денег. По информации от НБУ, полученной на запрос ZN.UA, в середине 2014-го остатки 17 украинских банков на коррсчетах в банках-транзитерах составляли примерно 2 млрд долл. Руководство Национального банка предоставило украинским банкам время до 1 апреля 2016 г. для решения вопроса. В результате свыше половины суммы остатков на зарубежных коррсчетах украинских банков еще в 2015 г. были погашены. И в данный момент ни один из действующих украинских банков не имеет корреспондентских счетов в таких банках.

Следует признать, что основная часть средств была размещена на коррсчетах в иностранных банках до прихода В.Гонтаревой на пост главы НБУ. И слухи из «зазеркалья регулятора» свидетельствуют о решительных попытках (или декларировании намерений) руководителя центробанка решить эту проблему преимущественно путем возврата средств. Однако информация из СМИ об уголовных делах, связанных с расследованием отмывания денег в интересах «семьи» Януковича путем операций с ценными бумагами (в которых активно фигурировала близкая В.Гонтаревой финансовая группа Investment Capital Ukraine, ICU), порождает интересные предположения.

Например, скрытой мотивацией в этом случае могло быть то, что денежный поток направлялся через неподконтрольную тертым инвестбанкирам схему с коррсчетами. Но дождемся официальных результатов работы компетентных органов над этим вопросом, которые более значимы, чем любые предположения. Сейчас можно констатировать, что, к сожалению, результативность этих мероприятий оказалась не очень высокой. А формат проведенной «зачистки» банковской системы поспособствовал тому, что детальное расследование этих сомнительных операций и обеспечение возврата средств становятся чем-то из области фантастики (концы в воду в типичных традициях дикого украинского бизнеса).

По данным ZN.UA, НАБУ расследует сразу несколько дел, связанных с «альпийской схемой» напрямую или косвенно. Подвижки в делах есть, в частности, в распоряжении следствия уже имеются документы, предоставленные Meinl Bank, а также свидетельские показания некоторых сотрудников НБУ, на основании которых можно будет доказать не только вину самих банков, но и причастность надзора регулятора к происходящему.

Но до завершения расследования еще далеко. Справляться собственными силами ведомству нелегко, а помощи попросить негде. Не потому, что у ГПУ или Нацполиции нет компетентных сотрудников, а потому что невелико доверие к ним и их способности держать данные следствия в тайне.

Ключ к решению проблемы возврата этих средств находится у подножия альпийских вершин. И заключается это решение в тесном сотрудничестве с австрийскими финансовыми регуляторами и правоохранительными органами. Благо, прокуратура Вены тоже начала расследовать причастность Meinl Bank к выведению средств из украинских банков (об этом в начале марта с.г. сообщило издание Der Standard). Ведь без содействия иностранных финучреждений доказать преступный сговор будет практически невозможно. А поскольку Украина не участвует в системе автоматического обмена налоговой информацией, доказать, что заморские заемщики аффилированы с владельцами украинских банков, также будет очень непросто.

С другой стороны, Нацбанк реализовал, на первый взгляд, достаточно жесткие и комплексные мероприятия по противодействия описанной «альпийской схеме». С 1 апреля 2016 г. Нацбанк запретил украинским банкам размещать средства на корреспондентских счетах в вышеупомянутых иностранных банках. В августе 2016-го регулятор разослал подопечным банковским учреждениям письмо (№25-0008/ 72225 от 29 августа), содержащее перечень из восьми европейских финансовых учреждений, работа с которыми может сопровождаться повышенным риском. Возможно, с акцентом на юридические аспекты этого вопроса, весьма сомнительным является запрет на сотрудничество с такими банками, равно как и размещение денег у них на корреспондентских счетах. Но с помощью упомянутого письма регулятор напрямую заявлял о высокой вероятности того, что некоторые операции, проводимые с их участием, могут иметь признаки нечистоплотности. И это, с большой вероятностью, повлечет за собой санкции Нацбанка за нарушения в сфере финмониторинга. Ну и достаточно эффективным шагом регулятора должно стать введение повышенных требований к резервированию обремененных остатков на коррсчетах, что сделает экономически невыгодным такое размещение средств украинскими банками (по словам В.Гонтаревой, такие остатки будут подлежать 100-процентному резервированию).

Но один момент вносит смущение в вышеописанную идиллию. На своей итоговой пресс-конференции В.Гонтарева заявила, что в сентябре 2014 г. встречалась с главой австрийского банковского регулятора Österreichische Nationalbank и остановила вывод капитала через эту страну. И тут возникает логичный вопрос: «Почему все вышеупомянутые регуляторные мероприятия начали осуществляться минимум через полтора года после этой таинственной встречи?». Ведь реализация таких регуляторных мероприятий была вполне возможна сразу после возвращения главы НБУ из австрийской командировки. При этом не возникало противоречия с разработанной Нацбанком программой погашения всех этих коррсчетов и других межбанковских операций с банками — участниками «альпийской схемы». Также на повестке дня возникает вопрос: достаточно ли инструментов регулятор имеет в своем распоряжении для предотвращения подобных схем в будущем? Ведь если не будет надлежащего контроля банковского надзора над наличием обременений размещенных на коррсчетах средств, то такая «альпийская схема» просто поменяет названия банков-контрагентов и «маршруты» выведения средств и будет успешно функционировать в будущем.

На запрос ZN.UA о процедурах контроля Нацбанк ответил, что разработал ряд мероприятий, призванных усилить систему контроля за банковскими операциями за рубежом. В частности, усовершенствовал внутренние нормативные документы, обязав украинские банки, которые имеют остатки на счете зарубежного банка без инвестиционного рейтинга, под эти активы сформировать 100-процентные резервы. Таким образом, банкам стало невыгодно выводить средства за границу, чтобы потом кредитовать связанных лиц. Также НБУ ввел еженедельный мониторинг остатков украинских банков на иностранных коррсчетах и активно сотрудничает с центробанками стран Европы для совершенствования системы обмена информацией о подобных операциях.

Не менее важен вопрос, как были использованы уже возвращенные из иностранных банков средства? Ведь в «альпийской схеме» в основном шла речь об обанкротившихся банках, но есть несколько работающих на рынке банковских учреждений, имевших коррсчета в этих иностранных транзитных центрах («Кредит-Днепр», «Вернум»). Ну и широкая общественность не должна забывать, что национализированный Приватбанк также фигурировал в списке участников «альпийской схемы». В разгар процесса вхождения государства в капитал крупнейшего финучреждения страны издание Business New Europe (BNE) опубликовало статью журналиста-расследователя Грэхема Стека, в которой указано, что в январе 2014 г. Приватбанк разместил 7,6 млрд грн (на то время 760 млн евро) клиентских средств на коррсчетах в Bank Winter&Co (Австрия) и 4 млрд грн (400 млн евро) в East-West United Bank (Люксембург). Но в июле 2016-го в отчетности крупнейшего банка страны, которая оказалась в распоряжении редакции BNE, эти остатки не были отражены. В этой ситуации возможен вариант как списания по уже отработанной схеме средств с коррсчета, так и возвращение их в банк (после настойчивых просьб Нацбанка) и дальнейшее их выведение по новому «маршруту».

В этом контексте особое значение приобретает информация о подписании Приватбанком договора с американским JPMorgan Chase Bank в преддверии национализации в начале декабря прошлого года. Это соглашение, расширяющее возможности клиентов по международным торговым сделкам, подписывалось банкирами из-за океана, которые явно понимали масштаб проблем Приватбанка и угрозы, стоящие перед ним. И непонятна логика прагматичных американцев, которые пошли на сотрудничество с находящимся в затруднительном положении контрагентом. Так что с огромным нетерпением ожидаются результаты работы Ernst&Young, проводящего проверку отчетности и качества активов Приватбанка, и дальнейшего экономического расследования операций этого банка перед его национализацией, которое должно быть завершено до конца сентября этого года.

* * *

Ситуация с корреспондентскими счетами может стать лакмусовой бумажкой самостоятельности нового главы НБУ, его профессионального уровня и способности жестко воплощать в жизнь принципиальные решения. Вопрос специальных мероприятий для расследования «австрийской схемы» с коррсчетами и возвращения выведенных из украинской финансово-банковской системы средств стоит на повестке дня (по аналогии с созданием консорциума международных компаний для реструктуризации кредитного портфеля Приватбанка). С другой стороны, налицо непонимание руководством регулятора банковского рынка потенциала австрийской финансово-банковской системы. Ведь Европейский центральный банк в своем документе «Обзор финансовой стабильности» (май 2015 г., с. 128–133), предназначенном для оценки системных рисков европейской финансовой системы, определил Австрию как один из крупнейших «хабов» по трансграничному (англ. сross-border loans) и межбанковскому кредитованию в Центральной и Восточной Европе. Можно сравнить австрийскую банковскую систему с транзитным сервером при распределении финансовых потоков на упомянутом пространстве. И поэтому новому руководству Нацбанка необходимо создать условия для привлечения в Украину не просто турбулентных изменчивых финансовых потоков, а стабильных долгосрочных инвестиций в финструктуры, предоставляющие доступные банковские услуги обществу.

Успешное, хотя бы частичное, решение указанной задачи значительно укрепит позиции нового руководителя центробанка. Поэтому неудивительно, если мы в ближайшее время увидим представителей Нацбанка в Вене. Впрочем, не исключено, что корабль наших искренних желаний в очередной раз разобьется об айсберг политической конъюнктуры и «договорняков».

Информация о материале
Опубликовано: 13 июня 2017
Метки«альпийская,схема»,для,украинских,банков,—

На Харківщини депутат міськради придбав новий Porsche Panamera за 5 мільйонів, хоча не вказав у декларації заощадження

  • Печать
  • E-mail

Депутат Первомайської міськради (Фракція БПП «Солідарність» ), перший номер списку Іван Цимбалов придбав новенький автомобіль Porsche Panamera Turbo.

Про це йдеться у повідомлені про суттєві зміни до декларації депутата, яке опубліковане на Єдиному державному реєстру декларацій.

За автомобіль Porsche Panamera Turbo 2017 року Цимбалов заплатив 5 млн. грн.

Цікаво, незважаючи на те що Цимбалов займається бізнесом, у своїй декларації за 2016 рік він не вказав заощаджень, яких би вистачило на придбання цієї автівки.

В 2016 році Цимбалов офіційно отримав зарплату у сумі 62662 грн., а також 57884 грн. доходу від надання майна в оренду.

Минулого року він продав три автівки за загальну суму 348 тис. грн. Проте придбав новенький Lexus LX470D за 3,1 млн.. грн.

Також у декларації 2016 року він вказав, що володіє автомобілем Audi A8 2012 року.

Цього року, одну з цих автівок він продав офіційно за …149 тис. грн. Вірогідно за значно заниженою вартістю.

Тож дивлячись на офіційні цифри, Цимбалов не мав доходу для придбання автівки за 5 млн. грн. За даними юриста ХАЦ, дії депутата можуть підпадати під статтю «незаконне збагачення».

Цимбалов є засновником ТОВ КВФ «Рома», ТОВ «Лихачовський комбінат хлібопродуктів», ТОВ «Телерадіокомпанія Надія».

Информация о материале
Опубликовано: 13 июня 2017
Меткина,декларації,вказав,не,хоча,мільйонів
  1. Газированный Путин
  2. Закон «Про кібербезпеку» як спроба тотального контролю
  3. Сетевой Оракул. Когда НАБУ пойдет на дно вслед за НАПК
  4. Земля Стаса

Страница 271 из 2102

  • 266
  • 267
  • 268
  • 269
  • ...
  • 271
  • 272
  • 273
  • 274
  • ...

Реклама

Календарь

Ноябрь 2025
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

Перепечатка материалов «Харькова криминального» в полном и сокращенном виде - без ограничений при обязательном условии: указание адреса нашего ресурса в виде гиперссылки - «Харьков криминальный»

{source}
<!--LiveInternet counter-->
<script type="text/javascript"><!--
document.write("<a href='http://www.liveinternet.ru/click' "+
"target=_blank><img src='http://counter.yadro.ru/hit?t54.12;r"+
escape(document.referrer)+((typeof(screen)=="undefined")?"":
";s"+screen.width+"*"+screen.height+"*"+(screen.colorDepth?
screen.colorDepth:screen.pixelDepth))+";u"+escape(document.URL)+
";"+Math.random()+
"' alt='' title='LiveInternet: показано число просмотров и"+
" посетителей за 24 часа' "+
"border=0 width=88 height=31><\/a>")//--></script>
<!--/LiveInternet-->
{/source}
{source}
<!-- begin of Top100 logo -->
<a href="http://top100.rambler.ru/navi/1535454/">
<img src="http://top100-images.rambler.ru/top100/banner-88x31-rambler-green2.gif" alt="Rambler's Top100"
width="88" height="31" border="0" /></a>
<!-- end of Top100 logo -->
{/source}

 

Наверх

© 2025 Харьков криминальный