В нынешние времена всемирного коллапса экономики (именуемого всем надоевшим словом «кризис») проблемой многих юридических и физических лиц стало погашение кредитов, а особенно валютных. Многие СМИ уже неоднократно рассказывали о том, как через суд добиться возврата вклада из проблемного банка. И немало наших читателей именно в суде нашли свою правду и вернули сбережения. Теперь — очередь валютных заемщиков. Нынче наступает крайне интересная пора – вполне вероятно, что в ближайшее время появится целый вал судебных исков о признании недействительными договоров, которыми оформлены кредиты. Банкиры, понятное дело, будут против. Будут говорить о том, что принятые судами решения о расторжении кредитных договоров являются незаконными, а потому будут и апелляции, и кассации. Но у заемщиков все же есть немало шансов выиграть дело против банка и выйти из кредита с немалой экономией.
За этот кризисный год умелые юристы успели изобрести несколько теоретических схем законного избавления от выплаты кредитов, и некоторые из них уже полным ходом используются на практике. Итак, представим вашему вниманию три подобные схемы.
Схема №1. Банкротство физлиц
Еще 14 мая 1992 года был подписан Закон Украины «О возобновлении платежеспособности должника или признания его банкротом». Его действие распространяется лишь на юридических лиц и физических лиц-предпринимателей. Чтобы им воспользоваться, заемщику нужно самостоятельно предпринять лишь три шага.
1. Оформиться частным предпринимателем и найти арбитражного управляющего.
2. Заключить соглашение с другим частным предпринимателем, например, о предоставлении консультативных услуг.
3. Впоследствии отказаться его выполнять из-за нехватки средств и подать заявление в суд с просьбой признать себя банкротом и назначить конкретного арбитражного управляющего — распорядителем имущества заемщика, продажа которого и должна удовлетворить требования кредиторов. Проверив несостоятельность заемщика выполнить соглашение с другим частным предпринимателем, суд признает его банкротом как физическое лицо-предпринимателя. Но из-за той же нехватки средств заемщик не может выполнять и кредитное соглашение с банком, потому суд признает его банкротом в целом как физическое лицо, и именно это позволяет не возвращать кредит.
Однако 27 марта народным депутатом Украины Валерием Писаренко был внесен проект закона № 4273 (принятый за основу, но до сих пор не принятый в целом) о внесении изменений в некоторые законы Украины (касательно банкротства физического лица). Этим проектом закона, в частности, предусмотрен запрет становиться предпринимателем на протяжении 5 лет после признания физического лица банкротом. Тем не менее, 21 сентября 2009 г. Хозяйственный суд Харьковской области впервые признал банкротом физическое лицо (по вышеизложенной схеме) — пенсионерку Татьяну Осипову, сдававшую в аренду офис и освобожденную от долга банку на сумму в 300000 грн. На это решение Морским транспортным банком подана апелляция, сейчас находящаяся в производстве.
Схема №2. Кризис как форс-мажор
Некоторые специалисты предлагают такой вариант избавления от тягостного валютного кредита как признание кризиса форс-мажорным обстоятельством, однако, такая позиция пока не нашла своей реализации на практике. В частности, в письме Высшего хозяйственного суда Украины № 01-2.2/279 от 9 сентября 2001 года под форс-мажорными обстоятельствами понимают события общественной жизни, которые стороны сами на диспозитивных основаниях определяют в договоре как право на освобождение от дальнейшего выполнения обязательства, если такие события будут происходить в период действия договора. Однако, к сожалению, без указания в кредитном договоре финансового кризиса как форс-мажорного обстоятельства эта схема не заработает.
Поэтому здесь можно посоветовать лишь попытаться внести такое изменение в кредитный договор, уповая на невнимательность юриста банка.
Схема №3. Валюта – вне закона
20 августа 2009 г. было вынесено первое (прецедентное) решение Хозяйственного суда Донецкой области по иску ООО «Отель «Централь» (г. Донецк) к ОАО «ВТБ Банк» (в лице Донецкого филиала). А 14 сентября 2009 г. Донецкий апелляционный хозяйственный суд подтвердил решение первой инстанции.
Это дело представляет интерес в двух аспектах.
Во-первых, судом был признан недействительным кредитный договор на сумму около $19 млн, заключенный между сторонами в июне 2007 года. Кроме того, согласно положениям части 2 статьи 548 Гражданского кодекса Украины недействительность основного обязательства тянет за собой недействительность договора по его обеспечению. Таким образом, ипотечный договор и договор залога имущественных прав также были признаны недействительными. В обосновании этой части решения суд исходил из следующего. Выплата кредита и процентов осуществлялась в иностранной валюте — долларах США. То есть, средством платежа по договору был доллар США. Согласно статье 99 Конституции Украины, денежной единицей Украины является гривна. А из содержания статьи 524 ГКУ следует, что при заключении кредитного (или другого подобного) договора допускается лишь определение эквивалента обязательства в иностранной валюте, а не уплата ею.
Пунктом 1.4 Положения «О порядке выдачи НБУ индивидуальных лицензий на использование иностранной валюты на территории Украины как средства платежа» (утвержденного постановлением правления НБУ от 14.10.04 №483) под использованием иностранной валюты как средства платежа понимают использование иностранной валюты на территории Украины для исполнения каких-либо денежных обязательств или оплаты покупаемых товаров. Такая индивидуальная лицензия у сторон отсутствовала, что противоречит предписаниям вышеуказанного Положения, а также нормам ч. 4 ст. 5 Декрета КМУ «О системе валютного регулирования и валютного контроля», предусматривающей наличие индивидуальной лицензии, в частности, при осуществлении выплат в иностранной валюте.
Во-вторых, суд в данном конкретном случае почему-то не применил правовые последствия признания кредитного договора недействительным, поскольку в исковых требования этого сделать не просили! Поэтому «прецедентное» восторжествование справедливости может еще и не обернуться своей материализацией в реальности. Хотя в целом все должно закончится двусторонней реституцией.
Итак, при использовании такой схемы нужно заранее проверить, отсутствует ли у банка индивидуальная (не путать с генеральной, которая есть у всех!) лицензия на использование иностранной валюты как средства платежа на территории Украины. И если таковая отсутствует, а платежи все же осуществляются не в гривнях, а в иностранной валюте — смело подавать в суд о признании кредитного договора недействительным (смотрите пример искового заявления на стр. 11), не забыв в исковом заявлении попросить суд применить правовые последствия недействительности договора.
Таким образом, вы будете обязаны вернуть полученные от банка деньги (разумеется, в гривнах, по курсу НБУ в день заключения договора). Банк, в свою очередь, должен будет вернуть вам уплаченные вами проценты (разумеется, в долларах США, поскольку платили вы именно в иностранной валюте). Кстати, в случае, если вы брали кредит не недавно, а лет так 5 назад, да и еще платили по аннуитетной системе (т.е. равными платежами на протяжении всего времени), то в итоге может оказаться так, что вы ничего не будете должны банку. Предположим, вы взяли в кредит $25000 и должны были платить по $540 ежемесячно на протяжении 10 лет. Как известно, при системе аннуитет проценты и тело кредита распределяются на усмотрение банка, ведь для заемщика главное, чтобы сумма платежа оставалась одинаковой. Банкам же выгодно, чтобы заемщик вначале погашал проценты, а уже под конец срока кредита выплачивал сам кредит. Соответственно, вы выплачивали банку по $400 на проценты, и лишь $140 – уходило на тело кредита. Соответственно, за 5 лет вы заплатили $8400 тела кредита, и $24000 – процентов. В случае, если вы выигрываете суд, то вы остаетесь должны банку 25000 – 8400 = $16600 (если по курсу 5,0грн\\1 у.е, то это составит 83000 грн), а банк вам должен будет вернуть $24000, что по нынешнему курсу составит 192000 грн. «Просто фантастика!», - скажете вы и будете правы, поскольку мы предположили идеальный вариант. Однако то, что банковскую систему затрясет даже от исков 1\\10 части заемщиков, тоже верно.
Однако не стоит забывать, что по этому делу еще не сказали свое слово Верховный Суд Украины, Министерство юстиции и Нацбанк Украины. Однако никто не мешает вам, дорогие читатели, отправиться в суд прямо завтра.
Галина Палийчук, Сергей Козлов
Комментарии специалистов
Секретарь Комитета ВР Украины по вопросам правосудия Анжелика Лабунская:
– Меня очень беспокоит беспрецедентное решение Донецкого суда, которое разрешило не возвращать заемщикам долларовые кредиты российскому «Внешторгбанку». Такое решение может подорвать работу всего банковского сектора. Поэтому требую от Комитета по правосудию определенной реакции на такие действия донецких служителей Фемиды. Получается, что судьи теперь уже не только вмешиваются в работу избирательных комиссий, но и банков. А это не допустимо.
Народный депутат Украины, экс-глава ВХСУ Дмитрий Притыка:
– Подобных решений я не могу понять, поскольку считаю, что, если ты взял в банке кредит, то должен его возвращать. Возможно, будут изменены условия возврата, но отдавать деньги нужно обязательно. Я не знаю всех обстоятельств «донецкого» дела (между отелем «Централь» и «ВТБ банком» - Ред.), возможно, в договоре о предоставлении кредита была допущена какая-то ошибка – отсутствовала запятая или какое-то слово, к чему придрался суд. Но это – чистейшей воды формализм, который не должен влиять на суть дела. В данной ситуации суды должны поддерживать банки, иначе те попросту обанкротятся. Из-за чего тысячи людей не получат свои депозиты.
Народный депутат Украины Анатолий Кинах:
– Уже прошло больше года с того момента, как в стране разразился социально-экономический, финансовый и банковский кризис. Но до сих пор правительство не выработало антикоррупционной программы, не провело совместно с Нацбанком грамотной денежно-кредитной и курсовой политики. Отчего проблемы финансовой и банковской системы углубляют кризисную ситуацию в Украине. Не найден ответ на вопрос: что делать людям, которые после заверений отдельных политиков взяли долларовые кредиты по курсу 5,5 грн., а теперь, после стремительного обесценивания гривны должны выплачивать банкам кредит, покупая доллары по курсу 8 грн. и более? В России, к примеру, заемщикам разрешили выплачивать кредиты по курсу, который был установлен на момент подписания договора с банком. В Украине этого нет, поэтому люди доведены до отчаяния. А все из-за непродуманной антикризисной политики государства. Это привело к возникновению такого судебного решения, которое я не поддерживаю, так как считаю, что оно способно породить хаос в банковско-финансовом секторе и еще больше углубит банковский кризис. Такие вопросы нужно решать комплексно на уровне государства.
Глава правления Международной лиги защиты прав граждан Эдуард Багиров:
– Я двумя руками «за» такое решение, поскольку люди не виноваты в том, что так резко вырос курс доллара. Но, как юрист, понимаю, что это решение Донецкого суда будет отменено кассационной инстанцией. Поскольку в договоре банка с заемщиками четко прописаны обязательства кредиторов и заемщика. И суд не может обязать банк изменить условия договора.
Начальник отдела департамента финансового законодательства Минюста Людмила Кравченко:
– Рассматриваемое решение довольно странное, и кассация скорее всего его оменит. И тем не менее. Когда банки выдавали кредиты, почему они не вспомнили о третьей статье Закона «О платежных системах», где сказано, что единственным законным платежным средством на территории Украины является гривня, а также в этой связи и о Конституции, Хозяйственном и Гражданском кодексах? Все потому, что они зарабатывали деньги, так что сейчас поздно об этом говорить.
Руководитель судебной практики ЮФ «Василь Кисиль и Партнеры» Алексей Филатов:
– На сколько можно судить по информации из открытых источников, решение Хозяйственного суда Донецкой области оставлено в силе постановлением апелляционного суда. С учетом этого, решение вступило в законную силу. Как усматривается из текста решения суда, в его основу положен вывод о том, что для выдачи кредита в иностранной валюте ВТБ или заемщик должны были получить индивидуальную лицензию НБУ. По мнению суда, генеральной лицензии НБУ, которая есть у ВТБ, недостаточно.
Следствием недействительности договора является двусторонняя реституция. Это означает, что стороны должны вернуть друг другу все полученное по договору. Таким образом, заемщик обязан вернуть ВТБ сумму «тела» кредита, а ВТБ заемщику – сумму уплаченных заемщиком процентов и других платежей по договору. То же самое касается недействительности договора залога – если предмет залога передавался во владение банка, банк должен вернуть его заемщику.
В Украине судебный прецедент формально не является источником права. На правовую оценку фактов, которую суд дал в одном деле, нельзя ссылаться в другом деле. В то же время, хозяйственные суды ориентируются на практику Высшего хозяйственного суда. Насколько известно, ВТБ обжалует решение Хозяйственного суда Донецкой области в кассационном порядке. Остается подождать решения ВХС по этому делу.
Реквізити суду, позивача (позичальника) та відповідача (установи банку)
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання кредитного договору недійсним
«__» __ 2008 року між мною Позичальником ____, та _____ (надалі за текстом — Банк) укладено кредитний Договір № __ від __ року. Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком для будь-яких клієнтів-фізичних осіб. На час укладання кредитного Договору мною Банку була достовірно надана інформація про мій фінансово-майновий стан та відповідно до умов надання кредитних коштів мною була надана довідка про отримання доходу у національній валюті України за шість місяців, що передували місяцю отримання кредиту.
Відповідно до п. ___ кредитного договору Банк зобов’язався надати Позичальникові кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний (картковий рахунок) Позичальника № __ у Банку з «__» __ _ року і терміном погашення по «__» __ __ року включно невідновлювальної кредитної лінії у сумі __ доларів США _центів. Відповідно до п. _ Позичальник зобов’язується сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі __ % річних, що нараховується на фактичний залишок заборгованості за кредитом, за фактичний період користування кредитними коштами. У п. _ кредитного договору зазначено, що Позичальник зобов’язується щомісяця в термін до _ числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредиту у складі щомісячного ануітетного платежу, розмір якого за цим Договором становить __ доларів США __ центів.
Правовідносини, які виникають із кредитного договору, за суттю є зобов’язаннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язань. Чинний Цивільний кодекс України розрізняє валюту зобов’язання та валюту виконання зобов’язання. Відповідно із ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Ст. 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про НБУ» гривня, як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.
Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який з урахуванням припису ст. 4 ЦК України є одним із джерел регулювання правовідносин у валютній сфері.
Надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді відкличної невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов’язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією. Одночасно, ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії НБУ. Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.
Статтею 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що на здійснення валютних операцій НБУ видає генеральні та індивідуальні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.
Згідно із п.п. в), г) ч.4 ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Таким чином, враховуючи вищевикладене, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб’єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.
Відповідно до частини 5 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, пункту 1.10 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції, означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії.
Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов’язкового вираження зобов’язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені статтею 524 ЦК України.
Крім того, на день укладання кредитного Договору іноземний курс валюти становив 1 USD = __,__ грн., та на сьогоднішній день становить 1 USD = _,__ грн. Отже, існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобов’язань за кредитним Договором. Тобто з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, яку мені необхідно сплачувати, в зв’язку із чим значно погіршився мій фінансовий стан.
Згідно ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісності та розумність. Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно – правових відносин, які закріплені у ст. 3 ЦК України – принципу справедливості. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов’язків на шкоду Позичальника, споживача кредитних послуг. Несправедливістю є, зокрема, умови кредитного Договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору у випадку погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону Банк покладає, як суб’єкт підприємницької (господарської) діяльності, виключно на Позичальника за кредитним Договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням ч. 3 ст. 13 ЦК України.
Таким чином, використання Банком долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесення в кредитний Договір пункт, що значно погіршує становища позичальника, як споживача порівняно з Банком в разі настання певних подій, що дає право для Позичальника відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суб'єкт підприємницької діяльності, що надає послуги, не повинен включати у Договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс Договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Таким чином, кредитний договір має бути в цілому на вимогу споживача визнаним недійсним.
Згідно із статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 15, 21, 110, 119-120 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 3, 4, 13, 203, 215, 236, 524, 548 Цивільного кодексу України, Законами України «Про заставу”, «Про іпотеку”, «Про національний банк України”, «Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, «Про банки та банківську діяльність”, «Про захист прав споживачів»
Прошу:
1. Прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до статі 110 Цивільного кодексу України та Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму Верховного Суду України: «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів” споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності.
2. Визнати недійсним кредитний Договір № ___ від «__» _______ року, укладений між _________________ та ___________________________.
Перелік документів, що додаються до позовної заяви (ксерокопія паспорту, ксерокопія ідентифікаційного коду, дві копії позовної заяви, ксерокопія кредитного Договору, ксерокопія довідки про заробіток за останні шість місяців, ксерокопії довідок про сплату за кредитним Договором).
