Печать

У жовтні 2017 року шпальти українських видань прикрасив заголовок: «Вибори в Україні можуть провести на блокчейні».

Приблизно тоді ж з'явилася новина про те, що компанія, яка додала до своєї назви слово blockchain, подорожчала в п'ять разів.

Що означає словосполучення «вибори на блокчейні», чи можливе їх проведення вже у 2019 році та яку користь це може принести Україні?

Звідки дзвін

30 жовтня 2017 року Джордж Гівішвілі, директор з маркетингу компанії Bitfury, яка впроваджувала блокчейн у Земельний кадастр, запропонував надати Україні технічне рішення для проведення виборів за допомогою технології блокчейн, що і спричинило публікацію таких новин.

До липня 2018 року більше інформації за цією темою не з'являлося, тож ЕП вирішила поцікавитися, як йдуть справи з впровадженням блокчейну у виборчу систему та чи варто очікувати якихось змін найближчим часом.

Як виявилося, суттєвих змін за вісім місяців не відбулося.

У Державному агентстві з питань електронного управління України підтвердили зацікавленість у такому рішенні, однак наголосили, що вибори на блокчейні пов'язані з багатьма викликами.

Серед них — «забезпечення доступної, зручної та надійної електронної ідентифікації, прозорості та можливості перевірки захищеності та цілісності результатів, готовності населення та чиновників».

Також в агентстві повідомили, що згідно з концепцією розвитку електронної демократії в Україні здійснюються заходи із запровадження електронного голосування.

Передусім мова йде про розробку нормативно-правових актів Міністерством юстиції у співпраці з агентством та іншими установами, розробку основних засад електронного голосування під час проведення виборів та референдумів, а також створення інтегрованої схеми електронної ідентифікації та альтернативних схем, як Bank ID, Mobile ID та інші.

У Bitfury зазначили, що питання щодо пілоту перебуває на стадії переговорів.

Що за звір такий

Блокчейн — англійською blockchain — це розподілена база даних, яка вирізняється своєю децентралізацією. Інформація зберігається не на єдиному сервері, а на сотнях і тисячах комп'ютерів в усьому світі.

База формується у вигляді ланцюжка блоків з інформацією, звідси і назва. Кожен блок містить мітку часу і посилання на попередній блок, завдяки чому з бази неможливо видалити інформацію або підмінити дані.

Початково блокчейн використовувався для криптовалюти Bitcoin, творцем якої вважається загадковий Сатоши Накамото. Дехто вважає, що він розробив і технологію, дехто — що він просто зміг вдало її використати.

«Блокчейн для біткоїна — те саме, що інтернет для електронної пошти, — пояснює оглядач Financial Times Саллі Девіс. — Це велика електронна система, в якій можна створювати додатки. Валюта — один з таких додатків».

Сама інформація, яку А передав Б через блокчейн, може бути і монетою, тобто використовуватися як валюта, і підписом, і ліцензією, і голосом на виборах.

У сусідній галактиці

Теоретично схема виборів на блокчейні може виглядати так: у день повноліття кожен громадянин отримує одну спеціальну монету для голосування, яку в день виборів може переказати на рахунок обраного кандидата.

Зробити це можна з будь-якого гаджета. Потрібно лише зайти на спеціальний сайт або в додаток, ввести свій ключ і з власного кабінету надіслати голос.

У процесі умовної трансакції відправник анонімізується. Він може бачити, за кого віддає голос, але самого виборця не бачить ніхто. Виборець може перевірити, що його голос зарахований і скільки голосів набирають кандидати.

В контексті виборів така технологія мінімізує ризики втручання і пришвидшує оголошення результатів, адже голоси підраховуються автоматично.

You shall not pass!

Утім, не все так просто. Труднощі з реалізацією проекту виникають уже на етапі аналізу українського законодавства. У базових конституційних вимогах до виборів написано, що голосування мусить бути «прямим і таємним». «Пряме і таємне», своєю чергою, повністю суперечить «дистанційному».

«При дистанційному голосуванні ніхто не може гарантувати, що це було волевиявлення самої конкретної людини, а не когось іншого, або що за її спиною не стояв наприклад, керівник і не вказував, за кого голосувати», —зазначає засновник ГО «Електронна демократія» Володимир Фльонц.

За його словами, для запровадження зручного голосування зі смартфонів слід переглядати принципи прямого і таємного голосування на рівні Конституції.

У Центральній виборчій комісії також стверджують, що основною проблемою дистанційних виборів є неможливість ідентифікації громадянина.

«Потрібно чітко знати, що по той бік смартфону — дійсно виборець, дійсно громадянин України. Інакше неможливо взяти цей голос, бо це може бути і Путін, і Шмутін, і хто завгодно», — зазначив керівник служби розпорядника Державного реєстру виборців ЦВК Олександр Стельмах.

За його словами, вирішити цю проблему міг би електронно-цифровий підпис — ЕЦП. Якби він був у кожного громадянина, якби ЦВК володіла публічним ключем ЕЦП, а громадяни підписували бюлетені на виборах, то впровадити цю технологію було б простіше. На жаль, ЕЦП є далеко не в кожного.

Таким чином, голосувати з додому точно не вийде, принаймні на найближчих виборах, але це заважає лише зручності, а не впровадженню технології.

Вихід є

На електронне голосування вже перейшли Канада, Нідерланди, Бразилія, США, Франція. У Швейцарії на блокчейні недавно провели перші вибори. Найбільш передовою виявилася Естонія. Там теж є вимоги до таємності, однак офіційні інтернет-голосування на виборах у країні проводять вже понад десять років.

Як це можливо? В Естонії таємне голосування розглядається як право, в Україні ж таємне голосування — це обов'язок. «У нас за розголошення того, як ти проголосував, наприклад, за фото галочки в бюлетені, передбачена стаття, і в деяких випадках — це кримінальна стаття», — розповідає Фльонц.

Естонія обрала інший формат.

Виборець може проголосувати дистанційно, але якщо він не впевнений, що право на таємницю голосування захищене, він може проголосувати повторно протягом тижня. В останній день на виборчій дільниці він може проголосувати традиційно, на паперовому бюлетені, і тоді зарахують саме цей його голос.

Цей алгоритм забезпечує право і на пряме таємне голосування, і на електронне голосування. Електронні вибори в Естонії проводяться без технології блокчейн, але впровадити її у такому форматі буде простіше, ніж в Україні.

Ще можна «прикрутити»

Утім, не все втрачено. У нинішньому форматі вибори мають кілька етапів: підготовка (утворення виборчих комісій, реєстрація кандидатів), голосування, підрахунок голосів, визначення результатів та їх публікація.

Не маючи можливості впровадити блокчейн на етапі голосування, де в умовний журнал блокчейну будуть записуватися голоси виборців, ще залишається шанс впровадити його на наступному етапі — підрахунку, де можна було б записувати, наприклад, готові протоколи дільничних виборчих комісій.

Такий варіант у ЦВК називають можливим.

«У день голосування на всіх виборчих дільницях всі протоколи додавати в такий журнал та криптографічно підписувати кожний запис, щоб не було можливості для підробки», — розповідає Стельмах.

Звичайно, в такому випадку є ймовірність, що хтось підробить сам протокол і вже підроблений документ внесе до блокчейну, але якщо на дільницях є спостерігачі, які ретельно виконують свою роботу, то ймовірність невисока.

Засновник ГО «Електронна демократія» також вважає, що у виборах не так важливо, як проголосують, а як порахують. Він зазначає, що впровадити блокчейн на етапі підрахунку цілком можливо.

Активіст пропонує провести голосування за так званим бюлетенем Бісмарка, який популяризував британський професор Девід Бісмарк, фахівець у галузі верифікованого електронного голосування. Це система з класичним голосуванням, але повністю автоматичним підрахунком.

Сам Бісмарк розповідав про неї так: «Ви берете бюлетень, йдете до кабінки, ставите позначку біля потрібного прізвища і відриваєте заповнений бланк по лінії зрізу, а список кандидатів — знищуєте.

Частина бланку з відміткою — це і є ваш зашифрований голос. Ви даєте працівнику виборчої дільниці це відсканувати. Оскільки голос зашифрований, то його можна відправити, зберегти і підрахувати в центральній виборчій комісії, а згодом розмістити на сайті, де його побачать усі, зокрема й ви».

За такою схемою в Україні вже проводилося голосування в Інституті високих технологій Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

«Якщо ми виключаємо людський фактор з підрахунку і даємо можливість виборцям перевіряти, як їх голос підрахований і як зберігається, то способів маніпуляції стає в рази менше, а довіра до виборів зростає», — каже Фльонц.

Чого чекати від виборів-2019

Залишається нюанс: виборче законодавство можна змінювати не пізніше, ніж за рік до виборів. Отже, очікувати впровадження блокчейну навіть на етапі підрахунку на виборах президента і парламенту у 2019 році точно не варто. Часу на розробку та ухвалення змін залишилося надто мало.

Однак навіть це не ставить хрест на впровадженні технології. Її все ще можна впровадити — якщо не на законодавчому рівні, то на громадському. Так, на попередніх виборах ГО «Електронна демократія» волонтерськими зусиллями створила відкриту фотобазу із світлинами протоколів.

За словами засновника ГО, це було зроблено для унеможливлення махінацій у проміжок часу, коли протокол їде з дільниці у ЦВК. Фотокопії протоколів до відправлення у загальну публічну базу викладали спостерігачі. В результаті, їх можна було звірити з тими цифрами, які публікувалися на сайті ЦВК.

До наступних виборів база буде переведена на блокчейн. Вона міститиме не лише фото протоколів, а й виявлені порушення та заяви спостерігачів.

Меткице,вибори,2019,на,блокчейні,як