Інформаційний рік України почався з матеріалу арабського каналу  Al Jazeera   щодо спецконфіскації  1,5 мільярдів доларів екс-президента Януковича та його оточення. Журналістам арабського телеканалу якимсь дивом вдалося дістати текст рішення Краматорського суду, який до того 9 місяців не могли отримати ні очільники НАБУ, ні представники громадських організацій, оскільки документ був засекречений і схований у сейфі.

Оприлюднений документ свідчить, що арешт коштів відбувся в рамках розслідування військовою прокуратурою оборудок Сергія Курченка і частково описує, як гроші через фіктивні фірми-одноденки виводилися на офшори, а потім з них скупалися облігації внутрішньої позики.

Ще в травні кілька офшорних компаній, чиї кошти були арештовані, через своїх адвокатів оскаржили рішення Краматорського суду. Але успіху не досягли.

В четвер ГПУ не визнала і не спростувала оприлюднений документ, щоб не давати підстав для подальшого оскарження в судах.

За словами джерел INSIDER, єдиний суд, який може використати матеріал «Al Jazeera « як доказ – це Лондонський суд.

Появі ж матеріалу з коментарями директора НАБУ на арабському телеканалі передували перевірки в  Держфінмоніторингу та Ощадбанку того ж таки бюро у справі про 1,5 мільярди.

Відтак INSIDER вирішив нагадати, хто і за що бореться в питанні конфіскованих грошей Януковича.

По закону не вийшло

У 2014 році були заарештовані грошові активи колишнього глави держави Віктора Януковича і його найближчих соратників. Згідно з офіційними даними, Держфінмоніторинг заблокував гроші 19 нерезидентів, пов'язаних з колишнім президентом на суму 1,34 млрд доларів. Більша частина суми - 1,49 млрд гривень і 1,02 млрд доларів - це цінні папери. Безпосередньо в грошах було заарештовано близько 380 млн гривень та близько 160 млн доларів.

Але зарахувати ці кошти в бюджет країни не могли, оскільки потрібно було  рішення суду. Натомість розслідування справ велися дуже довго, і результатів можна було б чекати десяток років.

Тому соратники тодішнього прем’єра Арсенія Яценюка вирішили скористатися європейською практикою і внести закон про спецконфіскацію. Його авторами виступили Сергій Пашинський і Тетяна Чорновол. Протягом 2014-2016 законопроект зміг пройти в Раді тільки перше читання.

Весь цей час законопроект критикували з різних приводів – починаючи від спроби розправи над політичними опонентами і до того, що вилучення коштів за такою схемою легко оскаржать в Європейському суді. Пашинського звинувачували в спробі привластнити майно Курченка. Натомість сам депутат припускав, що дехто з найактивніших критиків законопроекту просто отримав хабар від Арбузова і компанії по 200 тисяч доларів на кожного.

Тим часом в Латвії у 2016 арештували 50 мільйонів з компаній Сергія Арбузова, і ніхто досів не оскаржив це рішення.

Восени 2016 Мін’юст  після міжнародних консультацій вніс законопроект, який проводив спецконфіскацію через норми цивільного кодексу. Але і в такій редакції за нього не стали голосувати. 8 разів законопроект не могли внести до порядку денного, а потім ще 5 разів провали голосування в першому читанні і за направлення на доопрацювання. При цьому фракція БПП в кращому випадку давала 90 голосів зі 140.

В 2017 до закону про спецконфіскацію вже не поверталися.

Гроші на стрічки, дотації і курей Косюка

З весни минулого року оточення президента почало працювати над концепцією його другого строку. І одним з варіантів стало відкриття об’єктів інфраструктури, а також соціалізація бюджету.

Для цього потрібні були додаткові гроші. На цей момент військовому прокурору Костянтину Кулику вдалося вмовити генерального прокурора конфіскувати кошти Януковича через рішення суду. Суд вибрали краматорський, оскільки саме в цьому регіоні служив Кулик. І це додало негативу, бо Кулик сам перебуває під розслідуванням НАБУ.

Гроші були арештовані, і майже одразу передані з Ощадбанку в Держказначейство.

При цьому прокурорські кажуть, що доводилося все робити в умовах надсекретності, оскільки про всі кроки зацікавлені довідувались наперед. Так само, як і продавались матеріали справ.

Після президентських реляцій Мінфін дав роз'яснення, що $ 1,1 млрд (близько 30 млрд грн) перераховані на рахунок Держказначейства, однак надходження понад плану можуть бути використані тільки після внесення змін до закону про державний бюджет. Оскільки план по спецконфіскації в держбюджеті-2017 становив лише 11,5 млрд грн. Заарештовані облігації, які були погашені до кінця 2016 року, включені в $ 1,1 млрд. Непогашеним залишався один випуск на розміром $ 200 млн.

В останній день літньої сесії народні депутати внесли зміни до держбюджету і розподілили кошти від спецконфіскації – гроші пішли на виплату субсидій, сільську медицину, армію, виплати сільгоспвиробникам (половина дісталась холдингу Косюка).

За місяць до цього активісти дізнались, що рішення суду засекречене, і почали хвилю обурення з цього приводу.

Восени були конфісковані ще 200 мільйонів доларів, які знаходились в Укрексімбанку.

Тоді ж адвокати Януковича стали вимагати через суд від Ощадбанку інформації, з яких рахунків взяті кошти. Бо, за їх словами, в президента-втікача був тільки 31 мільйон.

8 листопада Юрій Луценко звинуватив НАБУ в тиску на Ощадбанк для отримання засекреченого тексту рішення суду про спецконфіскацію 1,5 млрд доларів колишнього президента Віктора Януковича і його оточення.

НАБУ пояснило це зникненням заарештованих в «Ощадбанку» коштів, які належали компанії Quickpace Limited, пов'язаної з нардепом Олександром Онищенком, через що детективи бюро і допитали керівників Ощадбанку.

Водночас у 20-х числах грудня НАБУ та САП провели виїмку документів у Держслужбі фінансового моніторингу.

Війна НАБУ і ГПУ

Співрозмовник INSIDER  у САП підтвердив, що виїмка відбулася на підставі відповідної ухвали суду від 18 грудня, однак не уточнив, які саме документи були вилучені.

У НАБУ додали, що до ЄРДР внесені відомості про початок розслідування провадження за фактом можливого посібництва голови Держфінмоніторингу Ігоря Черкаського в розтраті облігацій внутрішньої державної позики, що належать компанії-нерезиденту Wonderbliss Ltd, в особливо великих розмірах, які обліковувалися в Ощадбанку й були конфісковані за рішенням Краматорського міського суду Донецької області.

Wonderbliss Ltd – одна з офшорок, що оскаржує рішення краматорського суду.

27 грудня в Ощадбанку ще раз провели обшуки. До початку січня керівництво державного банку пообіцяло і надало частину документів. Насправді, рішення краматорського суду було прописане так, щоб обійти всі раніше накладені арешти, тому претензій до банку бути не може.

Натомість джерело в антикорупційних органах повідомило, що одна з офшорних компаній, що за переуступкою у 5 мільйонів доларів викупила права на активи у 100 мільйонів, якими після купівлі у Сергія Курченка, нібито, володів нардеп-утікач Олександр Онищенко, намагається домогтися виплати цих 100 мільйонів від України.

З цією метою, компанія надсилала своїх представників на зустріч до заступника директора НАБУ Гізо Углави з проханням якимось чином повернути ці кошти.

«Однак, прохачі отримали відповідь, що гроші знаходяться у бюджеті, і ніхто їх повертати не буде», - сказав співрозмовник.

За його словами, вищевказана «офшорка» нібито також намагається домогтися повернення коштів за допомогою інвестиційної компанії Dragon Capital.

До Нового року співрозмовники казали, що справу закриють до 10 січня.

Але на початку року концепція змінилась.

Подарунок президенту на Різдво

На Різдво на телеканалі «Al Jazeera « вийшов сюжет, який якраз і розповідав про те, як бізнесмени Олександр Онищенко і Павло Фукс придбали у Сергія Курченка компанію, яка володіє 160 мільйонами доларів заморожених активів екс-президента Віктора Януковича.

Йшлося якраз про вже згадану  Quickpace Limited, яка фігурувала у справі про вимивання грошей Онищенком. І через яку приходили детективи НАБУ з обшуками в Ощадбанк.

Оприлюднений договір не є підписаним, і за інформацією INSIDER, його вилучили детективи НАБУ при одному з обшуків у фіктивних фірмах Онищенка.

В наступному сюжеті Al Jazeera  оприлюднила і саме засекречене рішення краматорського суду. На документі немає ні номера, ні печатки. І в такому вигляді його можна було б отримати або викрасти в реєстрів державної судової адміністрації. Оскільки ні НАБУ, ні САП цього рішення не мали навіть в такій формі.

ГПУ не визнає достовірність цього документа, як і не спростовує.

Тому з таким текстом  можна іти тільки в Лондонський суд, і посилатися на матеріали ЗМІ і думку експертів.

Після виходу другої частини розслідування «Al Jazeera « найбільшого розголосу отримала участь компанії ICU, з якою пов’язані очільниця НБУ Валерія Гонтарєва і найближчий фінансист президента Макар Пасенюк. Компанія брала участь у придбанні облігацій внутрішньої державної позики офшорними компаніями Сім’ї Януковича.

Сама Гонтарєва заперечила кримінальність та осудність  своїх дій.

«Зараз деякі політики звинувачують мене в сприянні виведенню коштів «злочинної влади». Вважаю таке звинувачення нісенітницею, адже ці кошти не виводилися за кордон, а інвестувалися у внутрішній державний борг - це пряма позика державному бюджету, яку державі, в разі прийняття закону про спецконфіскацію, не потрібно буде повертати», - сказала вона.

ICU – не єдина інвесткомпанія, яку фінансова «родина» Януковича використала в таких схемах.

При цьому вона по суті була ідентичною як для зовнішніх боргових облігацій, так і для внутрішніх. Найпростіше її описав Олександр Лєбєдєв в блозі на «Новой газете».

Йшлося про те, що в січні 2013, а потім вже перед початком Майдану, Сергій Арбузов та міністр фінансів Юрій Колобов побували з приватним візитом у США, після чого фонд Franklin Templeton викупив частину суверенного боргу України. Однак як припускав Лебедєв і про що говорили і в ворожому до Арбузова крилі ПР, скоріше за все, він сам і скупив ці активи під прикриттям фонду.

«Цікаво, що обговорювали в січні 2013 року в ході зустрічей з керівниками цього фонду тодішній перший віце-прем'єр України Сергій Арбузов і міністр фінансів Юрій Колобов, які відвідали США з» неофіційним візитом «, тобто без запрошення від уряду? Часом не розміщення грошей, викрадених сім'єю Януковича в Україні та відмитих в ОАЕ, Гонконгу, Уругваї, на Кіпрі і так далі, для покупки євробондів України через «низові» 200 фондів зі знижкою 50%? Янукович в той момент навіть в страшному сні уявити не міг, що трапиться через рік. Він був упевнений, що  незабаром викупить їх за номіналом, але вже за гроші платників податків «, - вважає Лебедєв.

За даними автора, найбільший пакет в $ 5 млрд Franklin Templeton купив на початку листопада 2013 року, напередодні Майдану. Янукович тоді розраховував, що його уряд отримає від Росії обіцяні $ 16 млрд і розплатиться за бондами, що знаходяться в Templeton.

«Тобто його «сім'я» на кількох мільярдах вже «відмитих» (як їм здається) доларів «заробила» б ще кілька мільярдів абсолютно легально», - припускав Лебедєв.

Але якщо внутрішні облігації були заморожені в Україні, то зовнішні ще доведеться погашати на кілька мільярдів доларів. І без американської сторони довести цей злочин неможливо.

Що ж до справи по Ощадбанку та фірмі Онищенка, то САП і НАБУ вчора вирішили продовжити розслідування.